Війна, кохання, перемога. Петро Бабець
Воєнний романс
Самотнє гніздечко на гілці гойдає
І ночі холодні повз нього минають!
І радощі літні кудись відлетіли,
Його хазяйни десь далеко поділись.
Буяла весна у піснях і висотах,
Були пташенята та літні турботи:
Ростили, раділи, літати навчили
І в вирій незнаний усі відлетіли.
Повернеться хтось з них й гніздо відшукає
І все повториться у рідному краї,
І я їх чекаю в мрійливій задумі
Та згадую долю свою я із сумом
Сьогодні війна і лихі негаразди,
І пам’ять минулих років моїх гасне,
І друзі навколо усі наче рідні,
А я задивляюсь у далі блакитні.
На гілці гніздечко самотнє гойдає
І миті воєнні повз нас пролітають!
І хлопці з походу скоріше поверніть,
А ми вас зустрінем із радісним серцем.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
