Війна, кохання, перемога. Шинкарук Яна

1. Знайди мене, коли усе скінчиться...

Знайди мене, коли усе скінчиться...
Я витру сльози на твоїх щоках...
Світанок у чорнилі ночі загориться,
а ти заснеш у мене на руках.

Знайди мене, коли усе скінчиться...
Я заварю для тебе чай з весняних трав,
Домашня випічка, варення із суниці - 
цей ароматний затишок в самій душі розтав. 

Знайди мене, коли усе скінчиться...
Я обійму тебе, наскільки стане сил!
Нехай в обіймах цих весь смуток розчиниться
І день новий зійде на небосхил. 

2. Гірко плаче Україна-мати
За рідних, щирих, праведних дітей…
Ніяк цю біль у грудях не приспати,
Не стишити у мороці ночей…

Мої невинні дочки і сини!
Так сильно зросять мене ваші сльози!
Страждають мої діти без вини –
Чиста душа і кришталевий розум.

Вас обійму поривами вітрів,
Теплом від сонця очі вам осушу,
Затягну ваші шрами днів війни –
Це обіцянка, клятва непорушна!

Я для моїх знесилених дітей
Стану водою і духмяним хлібом,
Аби в мільйонах зранених очей
Не залишилось туги й болю сліду.

Для зболених, зневірених сердець
Я обернусь квітучими полями,
Аби надії тихий пломінець
Став диким полум’ям життя над вами.