Війна, кохання, перемога. Пілат Єва
Повернись додому живим
Ростила мати сина,
від зла його берегла,
та недовго вона раділа,
бо почалася війна.
Сина зробили солдатом,
забрали його воювать,
свою Україну-неньку
від ворога визволять.
На фронті син мужньо й сміливо,
нещадно ворога б'є,
а мамі по телефону
про себе вісточки шле.
Син терпить усяку муку
в такий важкий час,
а мамі телефонує,
мовляв, усе добре в нас.
Мати усе розуміє,
мудра вона у нас.
Сльозами лице своє вмиє
та молиться Богу весь час.
Молимось й ми усім миром,
просимо Бога з слізьми:
"Синів наших мам додому
живими й здоровими, Боже, верни!".
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
