Війна, кохання, перемога. Голодняк Ірина
Я її зустріну…
Молодий хлопчина
Пішов на війну,
А його дружина,
Йде на чужину.
Чоловік іде крізь руїни,
Шле листа із України.
На чужині ж серце плаче,
А душа - тим паче.
Хлопець дзвонить їй і пише,
Жінка йому швидше відпише.
Настала ранняя весна,
Чоловік днями без сна.
Він на фронті ніч і день,
Попадає у свою мішень.
Жінка день у день працює,
Хлопець в Бахмуті воює
І захищає Україну
З словами: «Я її зустріну».
Але сталось в них велике горе,
В хлопця серце хворе.
Сильні вибухи він чув.
У лікарні хлопець був,
І тут місяць вже минув.
Пройшов іще місяць, наче рік,
Пішов на фронт знов чоловік.
Почали вороги тікати,
Та залишати автомати.
Перемога, перемога!
Вже закінчилась тривога.
Жінка вже спішить додому,
Святкувати перемогу.
Хлопець її зустрічає,
Сильно, сильно обіймає.
Пішов на війну,
А його дружина,
Йде на чужину.
Чоловік іде крізь руїни,
Шле листа із України.
На чужині ж серце плаче,
А душа - тим паче.
Хлопець дзвонить їй і пише,
Жінка йому швидше відпише.
Настала ранняя весна,
Чоловік днями без сна.
Він на фронті ніч і день,
Попадає у свою мішень.
Жінка день у день працює,
Хлопець в Бахмуті воює
І захищає Україну
З словами: «Я її зустріну».
Але сталось в них велике горе,
В хлопця серце хворе.
Сильні вибухи він чув.
У лікарні хлопець був,
І тут місяць вже минув.
Пройшов іще місяць, наче рік,
Пішов на фронт знов чоловік.
Почали вороги тікати,
Та залишати автомати.
Перемога, перемога!
Вже закінчилась тривога.
Жінка вже спішить додому,
Святкувати перемогу.
Хлопець її зустрічає,
Сильно, сильно обіймає.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз