Війна, кохання, перемога. Віка Турченюк
Станемо разом ми за Україну,
У бої схрестивши мечі.
Море крові пролилось за країну
Й гори проблем у нас на плечі.
Та все ж не дамо ми створити руїни
На такій коханій, дорогій нам землі.
В любові та мирі збережемо країну,
Щоб наші діти жили у мирі
Кохали, співали, раділи
Та не знали слова "війна".
*
А що як це останній день
На нашій цій прекрасній Україні?
І більше нас ніхто не зустріне
На нашій найродючішій землі,
Не залишить квіти на нашій могилі
І на могилах нашої рідні...
Бо поляжемо в братській ми могилі,
Де безневинні діти України
Жили, насолоджуючись життям.
І в один день - дим в очах...
І плач, і крик... Усе це чуємо ми досі
Тоді у Вінниці, Дніпрі, Бучі й Ірпіні.
Азов та Київ, Маріуполь, наш Херсон, Харків та Суми, Донецьк і Луганськ. Та багато частинок України.
Наш край вкотре бориться за своє існування
Щоб мати незалежне та мирне майбутнє для свого покоління.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
