Шеремет Вероніка. Вчитель, який змінив моє життя

Квіти любові

               Було те навесні, коли трава народжується знов, коли з-під снігу тягне свою білу голівку підсніжник. Свіжий подув вітру, проміння сонця продирається крізь хмари, а під березою, ще на молодій яскраво-зеленій траві, сидить Вона...

Кажуть, такі люди прокидаються разом з весною, живуть усе літо, а коли тепло павутинкою бабиного  літа відлітає в осінь, зникають у своїх схованках, тікаючи від холодних зим.

               Сьогодні Вона малювала серця, чимало сердець − розбитих, поранених, наскрізь просякнутих ножем, серця з каменю, льоду та навіть голок, як у кактуса... Їх  так багато, що було важко вмістити на одне полотно. Крізь сонячне тепло і свіжий весняний вітер Вона відчувала Його любов і зціляла понівечені серця добром та квітами. Кожному, хто потребував любоволіків,  Вона малювала яскраві, ніжні, барвисті квіти, а Він стояв поруч і допомагав до кожної скаліченої душі дібрати ключі-цвіти. Він брав Її за руку з пензлем і вказував шлях, як врятувати серця. Вона ж творила й дарувала всім пораненим  почуття... Коли Їй бракувало сил, то зверталася до Нього, вітру й небесних світил. Він наділяв Її надією та вірою в краще майбутнє цього химерного світу.

              І так було кожної весни, коли трава народжується знов, коли з-під снігу тягне свою білу голівку підсніжник, а Вона малює  ЛЮБОВ. Коли ж землю огортає жовтогаряче листя, Вона тікає в укриту буйновіттям схованку-сад та напуває любов’ю нові, сповнені сонячного тепла квіти, щоб потім знову творити добро з допомогою Його цвітів...

             Людина без любові − мов небо без зірок, що додають вечірньої краси. Мов дощ без краплин, які єднають в одне ціле душу й плоть . Ніби серце без звуку, що дає почуття. Ніби море без хвиль, що несуть життя…

*****

             У кожного є вчителі, які з ніг до голови змінили наше життя. На моєму шляху зустрівся  Він і трапилась Вона.

            Він − Творець, який дає життя, веде земним шляхом і навчає протягом усього нашого буття, стає підтримкою та диво-чарівником, коли надії вже нема.

 Вона − унікальні люди, зіткані з любові та добра. Такі вчителі стають початком нашого вдосконалення, допомагають зрозуміти, хто ти і яке твоє призначення на планеті Земля. Думаю, це найважливіші питання, відповіді на які допоможуть знайти такі неземні, як Вона.

Вона − це ще й  ті, хто врятують світ, бо їхньої любові вистачить на всіх.

Вона вкриє серпанком добра і навчить творити в долях інших дива...

           Кожному в житті  бажаю таких вчителів, як Він та Вона!

                 

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»

Читати також


Вибір редакції
up