Янішевська Лариса. Вчитель, який змінив моє життя

Музика… Саме вона змінила все моє життя. Знаю, бути вчителем дуже важко. Бути прикладом людяності, доброти та скарбничкою знань, що позитивно вплине на кожного з ким ведеш діалог по життю.

Тож по порядку. Сьогодні вчитель  я сама, але так було не завжди. У свої 6 років я вперше познайомилась зі світом музики. Це була не дитяча музична школа чи школа мистецтва в моєму маленькому мальовничому місті, це була загальноосвітня школа естетичного спрямування зі спеціальним класом музики. На базі нашої школи працював оркестр народних інструментів. Весь мій клас навчався грати на музичних інструментах та був маленьким оркестром.  Мій перший музичний інструмент – домра. Пам'ятаю, як боліли мої пальчики коли потрібно було затискати струни. Було дуже важко, моя мама була вимушена вчитися грати разом зі мною, щоб підтримати мене. Через пару місяців, звичайно, я грала набагато краще ніж вона. Не можу пригадати свій перший концерт, але чітко пам'ятаю ті чарівні почуття, що викликали репетиції оркестру та підготовки до концерту. Є речі які неможливо описати словами чи намалювати, їх просто треба відчути. Це відчуття єдності, сили, міцності та чарівності, які відчуває кожен музикант, що є частиною колективу.

Закінчивши загальноосвітню школу, я вступила до музичного училища і зрозуміло, що відтоді музика в моєму житті перейшла з рівня аматорського до рівня професійного. Під час навчання я була частиною трьох різних чудових колективів. Кожен оркестр це відображення музичного смаку та витонченості диригента. Навіть в педагогічному університеті мені пощастило потрапити в оркестр народних інструментів та хор, що виконував різні вокальні твори за стилями.  Мені пощастило познайомитись з багатьма чудовими диригентами, музикантами та педагогами, своєю музикою вони вчили мене життєвим хитрощам та мудрості. Кожен музичний твір – це частинка світу композитора, що його створює, це його переживання та настанови. Під час роботи в оркестрі над музичним твором світ композитора, диригента та кожного музиканта з'єднується в єдине ціле. Ця енергетика захоплює, зачаровує, поринає в різні куточки душі виконавців та слухачів, охоплює своїми чарами, лікує поранені душі, зцілює невидимі рани та надає ковток свіжого повітря.

І от сьогодні я сама вчитель, пережила окупацію, змушена була виїхати за кордон, чекаю Перемоги та повернення додому. Саме музикою лікую себе та дитячі серця своїх учнів, яких розкидало по світу. Приємно усвідомлювати, що в цьому великому світі ми можемо бути вільними, почувати себе велично та гідно, ми можемо бути самі собою, ми можемо щиро розказувати про свої перемоги та зі сльозами на очах ділитися поразками.

До чого тут музика? -  запитаєте ви. Чому мій вчитель саме вона? Саме музика виховала всіх прекрасних людей, що вчили мене розуміти, сприймати, виконувати та цінувати музичні надбання різних поколінь. Без неї я б не мала стільки прекрасних вчителів, чудових колективів, професійних музикантів, педагогів, неперевершених вражень та неоціненних спогадів.

Так чого ж навчила мене музика? Йти вперед і ніколи не здаватися, бо концерт повинен тривати. Потрібно працювати багато та вчасно виконувати роботу над помилками, фальшиві звуки не потрібні нікому. Не треба боятися працювати багато тому, що для ідеального виконання музичного твору потрібно працювати над ним все життя. І як жартують музиканти: «Пів року роботи і 5 хвилин ганьби на сцені». Та тільки справжній музикант знає, що ці 5 хвилин вистраждані тобою і твоєю душею. Пишаюся тим, що можу музикою вчити своїх учнів бути справжніми українцями. Досконалості немає меж! Надихайте інших та не бійтеся жити з музикою у вашому серці, бо саме вона навчить вас любити життя.

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»