Замало помсти. Петро Кізко

Вірш поета Петра Кізка у газеті бандерівської ОУН «Шлях перемоги».

Замало помсти. Кари, кари,
Такої кари, щоб Москву
Віки вогнем пекли пожари,
Палили банду світову!
Народе мій! Не пожалій ти
Своїх зусиль, найвищих жертв,
Щоб Кремль в крові весь затопити,
Як топить він тебе тепер.
Свій власний суд пошли на ката,
Бо суд чужий не зна того,
Як од віків Москва проклята
На тебе пекла шле вогонь.
Нехай з нас кожний дасть присягу:
Й на крок назад не відступить!
Усі до боротьби! До змагу! –
Хай сердце в кожного кричить.
Замало помсти. Кари, кари,
Такої кари, щоб Москву
Віки вогнем пекли пожари,
Палили банду світову!

Мюнхен, 18 листопада, 1961 рік

Петро Кізко — український поет, письменник, редактор, журналіст. Автор поезій, оповідань, байок, фейлетонів і безліч статей на актуальні теми дня, які здебільшого не були підписані прізвищем, або сиґновані криптонімом чи різними псевдонімами, вигаданими для одноразового вжитку. Грізні роки, в яких він висловлював свої незалежні погляди, часто примушували його писати анонімно, щоб не підпасти під підозру окупантських цензорів. У цьому трудність зібрати приблизну характеристику його багатої творчої літературної і журналістичної праці.

У роки війни емігрував на Захід. Жив у Мюнхені, був співредактором тижневика „Шлях перемоги”.