Ефект «легкого доповнення»: як ретельне планування часу для виконання легших завдань може допомогти вам почуватися краще наприкінці дня

Майже вечір, а ваша поштова скринька переповнена електронними листами. Уявіть, що багато з них вимагають від вас відповіді, яка передбачає інтенсивну концентрацію: вони можуть стосуватися складної логістики чи узагальнення важливих робочих деталей для менеджерів. Але є ще одна група листів, на які вам потрібно відповісти, - про робочу вечірку, приємну подію, на яку ви з нетерпінням чекаєте. Це завдання - переважно про вибір ресторану - легше, навіть веселіше.

З якою групою листів варто почати працювати насамперед? Нещодавнє дослідження, опубліковане в Journal of Applied Psychology, показало, що при виконанні складних завдань - повторюваних і монотонних за своєю природою, але таких, що вимагають уваги, ви можете зменшити загальне відчуття складності, якщо навмисно завершите роботу набором легших завдань.

Дослідники назвали це «ефектом легкого доповнення». Незважаючи на те, що додавання нових завдань до складних у цілому вимагає більше зусиль, додавання легших видів діяльності все одно робить загальний досвід менш виснажливим.

Едвард Лай з Політехнічного університету Гонконгу, перший автор статті, коли почав працювати над цим проєктом, здобував докторську ступінь у Вірджинському технологічному інституті. Лай каже, що він та інші члени дослідницької групи - Хуліо Севілья, Метью Айзек і Раджеш Багчі - помітили, що всі вони мали різні, але часто довгі і нудні списки справ, які домінували в їхніх днях.

Разом вони задалися питанням, як зробити так, щоб їхні списки справ не здавалися такими страшними, а наприкінці дня вони відчували себе більш задоволеними. «Хоча деякі з цих завдань були більш обтяжливими та складними, інші були легшими і приємнішими», - каже Лай. Команда зрозуміла, що вони вже природно відокремлюють складні завдання від легких, і задалися питанням, що може статися, якщо вони вирішать об'єднати їх у стратегічний спосіб.

Не факт, що легкі справи наприкінці дня матимуть позитивний ефект. Існують інші упередження, як-от «ефект первинності, зумовлений лідером», який описує, як події, що відбуваються першими, можуть впливати на людей сильніше, ніж ті, що відбуваються пізніше. Це контрастує з «ефектом нещодавності», коли ми краще запам'ятовуємо чи надаємо більшої ваги останнім або пізнім подіям у послідовності. Існує також «правило піку-кінця», коли люди описують досвід, спираючись на найінтенсивнішу його частину і на те, що вони відчували в кінцевій точці. Наприклад, після болючого чи приємного досвіду люди схильні згадувати його пік.

Щоб дослідити ефект легкого додавання, дослідники попросили учасників дослідження виконати різні завдання. Одне з них передбачало фізичні зусилля: людей просили натиснути на ручку з певною силою, а потім закінчити завдання, натиснувши на неї з меншою силою. Інше завдання вимагало розумових зусиль: учасники сортували назви книг в алфавітному порядку, і знову ж таки була легка і важка версія. Нарешті, дослідники попросили учасників розіграти взаємодію зі службою підтримки клієнтів, де вони повинні були відповісти на легкі чи складні електронні запити від вигаданих роздрібних клієнтів. У кожній вправі дослідники переміщали легші варіанти завдань, розміщуючи їх на початку, в середині або в кінці; також були групи, для яких взагалі не було легких завдань.

З точки зору того, як люди оцінювали загальну складність того, що їм було запропоновано зробити, лише розміщення легших завдань наприкінці мало значення - учасники оцінювали завдання як легше в цілому. Причина, ймовірно, пов'язана як з ефектом нещодавності, так і з іншим упередженням, яке люди демонстрували в минулому. Як каже Лай, це пов'язаним з тим, як люди в середньому характеризують досвід (замість того щоб складати його компоненти разом), щоб сформувати судження про те, що було задіяно. Наприклад, у дослідженнях «чесноти / не чесноти», коли люди їдять гамбургер і салат разом, вони оцінюють калорійність як нижчу, ніж просто гамбургера - навіть якщо гамбургер сам по собі містить менше калорій, - імовірно, тому що вони беруть середнє значення між «нездоровим» гамбургером і «здоровим» салатом.

Є випадки, коли ефект легкого доповнення не буде настільки корисним. Ефект може бути не таким сильним, «коли завдання дуже складні, дуже відрізняються одне від одного чи вимагають багато часу на виконання», - каже Лай. Є також деякі люди і ситуації, де складність - це саме те, що потрібно: люди отримують задоволення від виклику і хочуть опанувати складну діяльність.

Проте використання ефекту легкого доповнення може бути простим способом зробити деякі з ваших повсякденних справ більш керованими. Даючи відчуття, що виконання роботи не було таким вже й важким, це може допомогти вам почуватися більш задоволеними та вмотивованими пізніше. «Згідно з нашими дослідженнями, цей ефект повинен проявитися для багатьох рутинних справ, які ми виконуємо», - каже Лай.

Переклала Калинюк Анастасія.