Наталія Мельниченко. Збірка віршів «Кавова палітра». Вибране

КАВА
Кава по-віденськи, по-італійськи,
Чорна, зелена, кенійська, індійська...
Кава по-східному чи по-міланськи.
Хоч традиційна, хоч дивна гурманська.
Ніжна, міцна, із вершками, із віскі,
Американо, еспресо чи львівська,
Із додаванням сиропів та спецій,
Із кардамоном, корицею, перцем,
Із коньяком, із лікером, ваніллю,
З цукром, без нього, а іноді з сіллю,
Свіжопомелена ти чи розчинна...
Люблять тебе кавомани незмінно.
З кави почнемо свій день на світанні
І проведемо його у смерканні,
Нею присмачимо дружню розмову,
Нею пригостим людину чудову.
Нею смакуємо, тонус тримаєм,
Їй завдяки ми енергію маєм.
Каву любити є різні причини,
Жити ж без кави нестерпно людині.
У кавомолку насиплю зернятка
І приготую святкове горнятко,
Щоб заварити духмяне це диво
Й випити з вами, мої незрадливі

КАВОВА СОНАТА
Дзвінкоголосий день лунає, мов соната,
І кави дух димує в вишині.
Щодня горнятком друзів частувати -
Це моє кредо. Тож смачного, чарівні, 
Усміхнені й серйозні, любі, милі. 
Смакуйте каву, будьте радісні й щасливі.

ПОЕТИКА СМАКУ
Покваптеся покращити прийдешній повсякдень:
Понасипайте прянощів у плетиво пісень,
Прогнавши прудко прикрощі, прекрасно прегусту
Й превміло приготовану премудру простоту
По краплі присмаковуйте, пірнайте по ковтку
У простір пряно-кавовий, в поетику смаку.

ОМРІЯНИЙ КОВТОК
Зроби омріяний ковток,
Хай горобиново рясніє
Надій бурхливий кип'яток
І пісня легко блакитніє.
Хай сон ще бродить по межі,
Цілує марення повіки,
А ти епіграф напиши
До звершень нинішніх великих. 

НАДСМАЧНОЇ РАНКОВОЇ КАВИ 
Ранкова кава - чарівний нектар.
Її у кавоманів не відняти:
Вона звучить, мов сонячна соната,
Що долітає до самих Стожар.
А запашний яскравий аромат
Цілує душу ніжним оксамитом -
І хочеться у новім дні зустріти
Щось надзвичайне, наче музика цитат.

КАВОВИЙ ПОНЕДІЛОК
Свіжопомелену, щойно заварену,
Чистими нотками ранку приправлену,
Вип'єм духмяну й насичену каву,
Щоб розпочати мандрівку цікаву -
Нібито звичну, щопонеділкову:
Суто робочу, швидку споконвіку,
Та все одно не щотижня однакову... 
Седмиця почнеться хай гарними знаками:
Усміхом щирим і компліментами,
Словом підтримки та щастя моментами.
Хай видасться тиждень нестримно цікавим,
Де буде місце перервам на каву.

КАВОВА ПАРТИТУРА
Розглянем партитуру новизни,
Зіграємо ноктюрн на струнах дня ласкавих,
Хоч і бринить сльоза у погляді весни,
Ми втішимо її п'янким нектаром кави.
І сірий сплін засне - він здасться у полон
Мажорним нотам вічно пряної кориці.
Компанію складе нам жвавий кардамон -
І мрії оживуть, і добре все здійсниться.

КАВОВИЙ НАСТРІЙ
Каву не вийде без настрою пити -
Він-бо живе у самім її серці.
З кавою значно приємніше жити:
В чашці знаходимо силу на денці.
Кавовий настрій зранку приходить:
З духом кориці та шлейфом ванілі -
І кавоманів швидко знаходить,
Щоб їхні думки вище хмар полетіли.

КАВА ВІДТІНКУ НІЧНОЇ ВОДИ
Каву відтінку нічної води,
Ранком крихким і дощами ціловану -
Ту, що тримає всіх марень сліди,
Питиму, чашку обнявши долонями.
Каву смачніш шоколаду на смак,
(Бо на любові й турботі настояна)
Радо смакую - і впевнено так
День виростає з моєї долоні.

КАВОВІДЧУТТЯ
Кава - це те, як ми світ відчуваємо:
Повно й насичено, міцно й духмяно.
Смачно кавуємо й ще підливаємо
Чорну, як ніч, і, мов чар, незрівнянну.
Кава - це те, як без слів розуміємо
Втому чи запал, чи влучну ідею.
Ми кавоманимо так, як уміємо.
День - гарна річ (в поєднанні із нею).

КАВОВА ТРАДИЦІЯ
Кава - це завжди чудова ідея.
Кава постійно до місця й до речі.
Краще розмова складається з нею,
І не важливо, то ранок чи вечір.
Кава - то дещо постійне й незмінне:
Хоч повсякденне, та бажане кожним.
Кава - це хвиля моя позитивна,
Що пропустити її я не можу.

ДО КАВИ
Скільки до кави, про каву, за кавою
Вже було сказано, чувано, писано,
Тільки її пити завше цікаво:
Чи то росте, а чи падає листя,
Чи депресивно надворі, чи сонячно,
Чи вередує погода стихіями -
Випити каву так гарно і помічно.
Просто без кави ми жити не вміємо.

ОКРИЛЕНА КАВА
Кава дарує польоти безкрилим,
Давши енергію їм і наснагу.
Раптом відчувши летючості силу,
Наших бажань потамовуєм спрагу.
Кава - то символ бадьорого ранку,
Наших усіх біоритмів життєвих.
Це неодмінна окраса сніданку,
Мов оксамит смаковито-чуттєвий.

КАВОЕСТЕТИКА
Кавоваріння, кавовливання, 
Кавовдоволення й кавовживання,
Кавомандрівка у кавопортали -
То неодмінні для нас ритуали.
Кавові порції й кавові міри -
Кавоестетики орієнтири.

КАВОКОЛА
Кава кола колихала,
Кава кликала й казала:
"Казку кремову куштуйте,
Кардамоново кавуйте,
Квітніть, у красі купайтесь,
В кавоколах колихайтесь.

ТЕМНО-КАВОВІ ПІСНІ
Я не стомлюся, ні не утомлюся
Співати темно-кавові пісні,
Тим оксамитом, певне, не нап'юся
Ущерть, по вінця - не нап'юся, ні.
Мене на крилах кава підіймає
До тих вершин, куди б я не дійшла
Без мотивації, що в каві оживає.
Ковток - і виростають два крила.

ВЗАЄМНА КАВА
Ми каву п'єм, кава п'є нас:
В цьому ми з нею спільно взаємні.
Кава дарує нам сили запас -
Ми їй даруєм хвилини приємні.
З нею минають години й роки,
Тільки вона з дня у день не минає.
Кава збирає в букети думки,
Кава із часу мережку сплітає.
П'є вона лиш по ковточку від нас,
Ми її п'єм ненаситно й щоденно.
Кави зерно точно знає про нас, 
Що ми не знаєм самі достеменно.

ЖІНОЧА КАВА
У каві є інгредієнти,
Що непомітні зазвичай:
Вони - мов дивні інструменти,
Що на диму зіграють чай
На смак кориці, чи ванілі,
Чи кардамону, чи троянд...
І перетвориться день білий
На опівнічний аромат.
Напій пікантний смаку ночі
З мереживом тендітних пін -
То кава виключно жіноча
І засіб нищення рутин.

МІЖПЛАНЕТНА КАВА 
З-поміж зірок, де білі снять ведмеді,
До тих долонь, що змерзли між вітрів, 
Примчала кава на велосипеді,
Щоб кожен випити із нас її хотів.
У ній - зірки, і міжпланетний шепіт,
Космічні загадки, і цукор - наш, земний.
У ній - кипіння безупинний клекіт,
І ніжне щось - відчути лиш зумій.

КАВОВА ПАЛІТРА
Додам у чашку подих вітру,
Сльозу роси і шум дощів.
Смакую кавову палітру
Додавши дрібочку віршів.