Балконні читання

Денис Лукін

Сезон балконних читань розпочато! Можливо, трохи запізно. Але нічого.
Балконні читання асоціюються у мене з літом. Літо приходить з балкону...
В інші пори року холодно читати на балконі, та навіть якби можна було, я б цього не робив. Є якийсь особливий зв'язок між літом і балконом...
Я дійсно вважаю, що балкон — дім літа. Принаймні воно тут так добре відчувається! Звичайно, не так добре, як на морі чи в горах, або у незнайомих містах, просякнутих спекотним сонцем, хоча... Та радість від літа трохи банальна, з домішками, а тут літо чисте, концентроване. Тільки літо і моя безмежна уява...
Коли я закриваю двері балкону, поруч книга і кава, літо стає на мить вічним. Зараз літо! І попереду ще два місяця...
(Хоча ще вчора був травень)
Зараз кава і проза. Ввечері — поезія і вино.
І музики можна додати. В мене на балконі завжди стоїть портативна колонка.
Дівчину б ще сюди... Жартую. Жахливий, сексистський жарт, перепрошую... Так ніби дівчина — це колонка чи кава.
Насправді це жарт в квадраті, бо я не хочу в мою літню вічність ніяку дівчину. Хіба що на трохи. Але це важко: запросиш — потім не виженеш.
Мені так легко і приємно думається на балконі про літо і усе на світі... Можливо, через те, що тут окрім сушарки, каремата і колонки нічого немає. Мені для думок потрібен вільний простір.
Під час балконного вічного літа хочеться читати про найважливіше. Про подорожі, далекі, невідомі міста; інші країни і епохи, сучасне мистецтво і моду минулого... Так, моду. Ви здивовані? А ви думали про те, що люди — це створіння, які на 40% складаються з того, як вони виглядають, і на 60% — з того, що роблять(це в кращому випадку)?
Каву я, звичайно, не ногами п'ю, як на фото — це щоб пруфи видно було. 
З відкритого вікна чути, як хтось грає на синтезаторі. Навчається. Проста мелодія, але сприймається приємніше, ніж будь-яка музика. Обожнюю, коли можна щось таке почути у нас на Лівобережному-3...
Хтось навчиться музики і пізнає гармонію небесних сфер і людських стосунків...

Instagram @deni_look_in