Археологічні розкопки у підземеллях Костелу Єзуїтів у Львові

Богдан Крушельницький

У жовтні-грудні 1997 р. проведено археологічні розкопки в підземеллях колишнього єзуїтського храму св. Петра і Павла (проспект Свободи). Експедицію організували: Інститут релігієзнавства Львівського музею історії релігії та «Товариство шанувальників Львова» (нач. експедиції к. і. н. Микола Бандрівський). Розкопки проводили на замовлення Управління охорони історичного середовища Львівської міськради (нач. Роман Дац).

У підвівтарній частині крипти розбито три розкопи. Основу засипок у верхній половині висоти розкопів становив суглинок темно-брунатного кольору із значним вмістом шматків цегли, грудок вапнякового розчину, уламків каміння, вуглинок, а також великої кількості тваринних кісток, фрагментів кераміки, однієї срібної монети та виробів з бронзи. З останніх назвемо: бронзовий наперсник, знайдений на глибині 3,10 м у шарі решток перепаленої цегли та закопчених кахлів; бронзову голку довжиною 2,9 см, з округлою, ледь приплюснутою голівкою і врізною рискою на боках голівки, знайдену біля південно-західного краю розколу II на глибині 2,50 м. Цікавою є бронзова заклепка з голівкою у формі чотирипелюсткової розетки, яку віднайдено там же на глибині 2,70 м.1

Для датування цього культурного шару значною є срібна монета - шеляг (1,3 гроша) поширення якої припадає на останню чверть XVI ст. (Визначення і датування монети провів декан іст. факультету ЛДУ (нині ЛНУ) ім. І. Франка - проф. Роман Шуст).

У мурі північної стіни в розколі II відкрито лучкову арку, яка розміщена під гніздами для балок перекриття. Внутрішній розмір арки - 2,86 м. По краях арка має виступи спеціально залишені для опертя дерев'яної опалубки, яка мала форму склепіння. Арка ретельно вимурувана, система перев'язки швів цегли - готична.

Такі ознаки як: 1 - товщина цегли; 2 - товщина швів (2 см); 3 - розшивка швів готичним прийомом (шви на арці мають сліди підрізки навскіс кельнею); 4 - типова готична хрещата перев'язка - дають підстави віднести споруду 1-го будівельного етапу з розколу II до періоду готики княжої доби XIII-XIV ст.).

За оцінкою директора інституту «Укрзахідпроект-реставрація» академіка Могитича, є всі підстави датувати згадану споруду з аркою з розколу II готичним періодом княжого Львова - приблизно ХІІ - першою половиною XIV ст. за оцінкою архітектора Університет «Львівська політехніка» К. Присяжного, ця споруда була вимурувана не пізніше кінця XIV - початку XV ст. Втім проф К. Присяжний не відкидає можливості її побудови і в раніший час. Відкриту споруду можемо порівняти з такими пам'ятками готичного Львова, як вежа біля міського арсеналу, бійниці Високого Замку, зрештою, вже добре знаний нам храм Івана Предтечі.

Про могутність готичного Львова можна судити хоча б з того, що 1287 р. татарський хан Телебуга дійшов до міста та не зміг його здобути. Після цього він вирушив далі на захід і за першим разом взяв кам'яний, добре укріплений Сандомир. Залишається тільки здогадуватись як виглядав тодішній Львів. До того ж мовиться не про укріплення на Високому Замку, а про середмістя над Полтвою.

Проведені розкопки свідчать, що під сучасною спорудою колишнього костелу Єзуїтів2, зберігся унікальний фрагмент планувальної структури готичного Львова княжої доби. Цінність цього об'єкта полягає також в тому, що він розташований у межах валів львівського середмістя, в якому, як твердила довший час закордонна історіографія, мурованих будівель княжої доби нібито не могло бути. На основі щойно здобутих матеріалів, а також результатів археологічних досліджень 80-х років на площі Івана Підкови (міський шпиталь періоду готики) та наявності готичної пивниці під колишнім магазином «Троянда» - досить чітко починає вимальовуватися структура кварталів середньовічного Львова. Розпочаті археологічні розкопки під костелом Єзуїтів варто продовжити. Ніхто не сподівався, що у центрі Львова є ще місця, де настільки добре збереглися - у первозданному вигляді -готичні пам'ятки княжого Львова. Після розчистки, відкриті розкопками мури можна буде експонувати, як це, приміром, зроблено на подібних об'єктах у європейських містах (Цюрих, Женева тощо).

_________

1 У шарі засипки в перевідкладеній землі серед уламків посуду вирізняються дві групи: перша, яка датується XII-XIV ст. і друга - найчисленніша - XV-XVI ст. Там же знайдено близько 30 фрагментів посуду різного стану збереження і величини, які належать до пізнього етапу висоцької культури, або ж до черепинсько-лагодівської групи пам'яток, яка поширюється на зміну висоцькій на початку VII ст. до н.е. Серед цих фрагментів вирізняються ліпні грубостінні посудини із значними домішками шамоту в глиняному тісті, а також фрагменти пролощених або старанно загладжених мисок із дрібно товченим шамотом. Маємо також фрагменти банкоподібних горщиків з прямими вінцями і наскрізними проколами під краєм.

2 Єзуїти від часу прибуття до Львова прагнули будувати храм лише в межах міських мурів (середмістя). Однак місто пропонувало інші варіанти на вільних від забудови площах. Вирок суду у Львові у 1608 р. дозволив їм спорудити костел св. Петра і Павла поблизу міського шпиталю (суч. площа Івана Підкови). 1613-1614 рр. будівництвом керував Себастян Лахміус Коли 1618 р. прибув до Львова Джакомо Бріані-генеральний архітектор єзуїтського ордена, то стіни костелу були побудовані лише на три лікті. Врешті 1629 р. спорудження костелу було майже завершене. Храм вміщав 3500 осіб і був найбільший із храмів латинського віровизнання у Львові. За стилем ця споруда належить до раннього бароко.

Можна також згадати прикру історію, пов’язану з тим костелом, а саме його роль в період «Святої інквізиції”, про що свідчать знайдені в його приміщенні 1959 р. знаряддя тортур. Зараз Ці речі зберігаються у фондах Львівського музею історії релігії.

Л-ра: Богдан Крушельницький. Кілька слів до археології. – Львів, 2009.