Ґеорґ Гайм. Прокляття міст

Ви прокляті. Та ваш солодкий хміль
Цвіте, як поцілунку темний плід,
Коли смеркання чорна заметіль
Вгортає вулиць стрілчатий розліт.

Тоді всі дзвони збуджено тремтять.
І соняшників блідне жовтизна,
Й росте, мов тіні золотих розп'ять,
Високих шибениць крута стіна.

Вогненна повінь місто залива,
Мов жар, пахтить на заході земля.
І сонце, як бичача голова,
Криваві роги в небо устромля.

Переклав П. Рихло

Біографія

Твори

• Бог міста
• Осінь
• Прокляття міст
• Смерть закоханих на морі

Критика

• Бунтар і провидець німецького експресіонізму
• Місто в модерністичній поезії. Урбаністичні вірші Ґеорґа Гайма та Богдана Ігоря Антонича
• Мона Ліза – «жінка без властивостей»: експресіоністська проекція містичного досвіду в новелі Ґеорґа Гайма «Злодій»