Ґеорґ Гайм. Осінь

Ґеорґ Гайм. Осінь

Тисячі драконів виють з вітром,
Їх танець в повітрі аж іскриться.
Мерзнуть в полі діти напівголі
В ластовинні їхні бліді лиця.

В морі човен як збирач колосся
Кланяється хвилям в білій піні.
Хмари снять про неможливі далі
І щезають у холодній сині.

А подалі в спокої незрушнім
Ліс піднявся як черлене місто.
Осені корогви золотії
З веж повисли важко і врочисто.

Переклав Д. Наливайко

Біографія

Твори

Критика

Читати також


Вибір читачів
up