Мовна особистість німця у сприйнятті Дж. К. Джерома
Т. Л. Гурман
У статті досліджується смислова та ціннісна структура образу німця в ідеостилі Дж. К. Джерома через аналіз лексичних засобів його репрезентації. Виокремлені вербалізатори етнічних цінностей німця крізь призму сприйняття англійського письменника.
Ключові слова: концепт, етнос, етнічні цінності, етнічні стереотипи.
Мовні картини світу мають стабільні центральні ядра, які залишаються незмінними. Коли говорять про центри картин світу, мають на увазі етнічні стереотипи, що формуються, перш за все, у свідомості представників націй відносно своєї поведінки, а також по відношенню до інших націй. Етнічні стереотипи, як своєрідні усталені форми етнічної поведінки, її шаблони і зразки, які утворювалися поступово, шляхом накопичення й відбору соціального досвіду народу, є визначальною ланкою механізму традицій [2, 25].
Вивчення етнічних стереотипів слугує окресленню ціннісної системи, яка існує в суспільстві на певному етапі його розвитку.
У цьому аспекті актуальним видається дослідити ідеостереотипи письменника, представника одного етносу, щодо іншого етносу. Ось чому ми звертаємось до творчого доробку відомого англійського письменника Джерома Клапки Джерома, щоб сконструювати саме його бачення особистості німця, якій у творі “Tree Men on the Bummel” відводиться роль першої скрипки, де вона наділяється індивідуальними образними та ціннісними ознаками. В науковій літературі нараховується недостатньо праць, які б розглядали мовну особистість німця через призму індивідуально-авторської картини світу в художньому творі, що визначається естетичними домінантами письменника. Саме цей факт і визначає актуальність нашого дослідження.
Мета статті полягає у дослідженні смислової та ціннісної структури образу німця в ідеостилі Дж. К. Джерома через аналіз лексичних засобів його репрезентації.
Для того щоб проаналізувати німецьку ціннісну систему у віддзеркаленні Дж. К. Джерома, слід зрозуміти, які ціннісні орієнтації він поділяв як носій британської системи цінностей.
Дж. К. Джером жив у другій половині 19 - на початку 20 століття. Саме цей час став періодом значних змін у британському суспільстві, внаслідок чого різні системи цінностей змінювали одна одну, і країна намагалась знайти своє нове обличчя і новий статус у світі. У двадцятому столітті відбулися значні зміни в системі та ієрархії цінностей британського суспільства, але саме ядро ціннісної системи залишилося майже незмінним. Концептуально ядро включає такі універсальні цінності: сім’я (family), мир (peace), дім (home), демократія (democracy), свобода (freedom), а також національно-марковані ціннісні концепти: процвітання (prosperity), індивідуалізм (individualism) та клас (class). Ці концепти формують навколо себе широкі лексико-семантичні поля.
Основою для формування англоцентризму та особливого індивідуалістичного ціннісного ядра в британській системі цінностей стало географічне положення Британії як острова. Ідея ізольованості вербалізується навколо таких концептів, як море (sea) та острів (island). Саме ці два концепти стали причиною появи кількох десятків усталених виразів не лише в мові британських моряків, життя яких безпосередньо пов’язане з морем, а й в ідіоматичних виразах, далеких від морської справи та мандрівок. У попередні століття ізольованість острова створювала не лише відчуття безпеки, а й відчуття обраності. Завдяки своєму острівному положенню й захищеності з моря Велика Британія не поспішала вступати в будь-які постійні альянси з європейськими країнами, а піклувалася лише про свої інтереси.
Почуття обраності, в свою чергу, стало причиною зверхнього ставлення британців до іноземців. В залежності від історичного періоду, політичних подій, особливостей взаємовідносин між країнами найбільш критичне ставлення виникало й, відповідно, вербалізувалося певними засобами, до голандців, іспанців, французів і німців. Майже всі ідіоматичні словосполучення з прикметниками Spanish, Dutch, French мають негативну конотацію (French postcards, French prints, French Consular Guard, French leave, the Spanish pox, Spanish practices, double Dutch, Dutch courage, a Dutchtreat, a Dutch bargain, Dutch comfort, in Dutch, a Dutch feast, talk to somebody like a Dutch uncle). Британська нація тривалий період залишалася більш однорідною порівнянно з американською. Тому поле ксенофобії в британському варіанті англійської мови значно менше, ніж в американському. Воно почало поширюватись в період першої світової війни, коли з’явилися прізвиська для німців (Fritz, Heinie, Hun, Jerry, Kraut, sale Boche).
Матеріалом для аналізу є текст твору “Tree Men on the Bummel” Джерома К. Джерома. Для характеристики образу німця автор обирає такі лексеми: law-abiding, practical, self-wiled, cocksure, positive, apologetic, kind-hearted, amiable, unselfish,industrious. Окремими постатями виступають у творі німецький житель (The German citizen) та німецький виборець (The German voter). Німецький житель розглядається як солдат (the soldier of Europe), неспроможній на будь-які вчинки, який звик лише до постійної муштри (one of their chief virtues was the power of being drilled; not a pioneer; fade away or die from sheer want of presumption). Єдиною його амбіцією є сплата податків (The only ambition - to pay taxes). Німці розглядаються як пасивні особистості, що не можуть керувати своїм власним життям (The German can rule others, and be ruled by others, but he cannot rule himself), і держава, де панує соціалізм, чи точніше деспотизм (Socialism, despotism under another name), вирішує все за них (The State decides everything (marries you, insures you, will even gamble with you for a trifle).
Німецький виборець розглядається як такий, що немає власної думки, що суперечить одній з британських національно-маркованих цінностей (no Individualism, he is willing, nay, anxious).
Показовим у творі є прагнення німців до дисципліни та порядку (The German sense of discipline and order). Німецький законодавець встановив покарання за будь-які, навіть найдрібніші злочини (misdemeanor has its fixed price), що, безперечно є незрозумілим для британця. Перелік цих «злочинів» подається з гумором та іронією (not wear fancy dress in the street, not to feed horses, mules, or donkeys, whether your own or those belonging to other people in the streets of German towns, not to shoot with a crossbow, not to ramble about after dark in “droves”, not to throw things out of window). Особою, що стежить за порядком, є поліцейський (German policeman), який за жодних обставин не змінює порядок допиту (A German policeman has his code of questions arranged for him; he never varies them, and he never omits one) та не розуміє жодних жартів (doesn’t understand jokes). Він розглядається німцями як маленьке божество (a little God and a guardianangel, Santa and the Boogieman), якому вони сліпо довіряють (blind obedience to everything in buttons). Слід зазначити, що німець залишається безпорадною дитиною до того моменту, поки не одягне поліцейську уніформу і тоді він стає ініціативним та відповідальним, тим, хто дає накази (Individual is as helpless as a child, when puts an uniform, an intelligent being, capable of responsibility and initiative; the German citizen is a soldier, and the policeman is his officer). Німці, на думку автора, є настільки досконалими, що навіть рай являє собою витвір їхніх рук, і вони транспортуються туди невеликими групами та у супроводі мертвих поліцейських (Heaven will be chiefly of German manufacture (taken in small companies and passed in under the charge of a dead policeman)).
Особлива увага у творі приділяється вивченню іноземної мови, зокрема, англійської німцями. Це пояснюється автором наявністю великої кількості діалектів на території Німеччини, що унеможливлює нормальне спілкування німців між собою. Вивчення англійської мови - вихід із ситуації (Germany will solve her difficulty in this respect by speaking English). Кожна німецька дитина вивчає англійську мову у школі і по її закінченню може доволі добре розмовляти цією мовою (Every boy and girl in Germany above the peasant class, speaks English). Така тенденція є повністю протилежною у британців, про що і йдеться у творі. Автор зазначає, що спілкування британського школяра німецькою мовою розглядалось би не патріотичним (An Englishboy who could speak German would be looked down upon as unpatriotic).
Дж. К. Джером звертає увагу також на відсутність у німців підприємницької жилки, що залишає їх далеко позаду англійців (The German as a trader will remain always along way behind his Anglo-Saxon competitor; and this by reason of his virtues). Німці, на його думку, віддають пріоритет іншим цінностям (life, a comfortable meal in the bosom of its family, forty ways by way of dessert), ніж буденній гонитві за добробутом (To him life is more important than a mere race for wealth), не маючи жодного бажання конкурувати з людьми, які все роблять похапцем (...has no wish to compete with a people that takes its mealsstanding and sleeps with a telephone over its bed). Слід підкреслити особливе ставлення німців до їжі (A recess of German nature untarnished by the sordid suggestion of food or drink). Протягом дня вони їдять безліч разів (The German is a gourmand), проте їх їжу не можна назвати вишуканою (The German is no gourmet).
Примітним фактом є також відсутність у німців очевидного поділу суспільства на класи, який розглядається автором як смертельно небезпечна справа у боротьбі за «місце під сонцем», що має місце в Англії (In Germany there is not, at all events as yet, sufficient distinction between the classes to make the struggle for position the life and death affair it is in England).
Автор звертає увагу і на спосіб проведення дозвілля німцями. В усіх їхніх заняттях відсутні хвастощі та марнотратність (has no costly sports to pay for, no showy establishment to maintain, no purse-proud circle to dress for), що впадає у око британцю (The absence of all ostentation is to English eyes quite refreshing). Їх основним задоволенням є опера чи концерт, куди вони йдуть зі своєю ро-диною, одягненою без особливої помпезності (His chief pleasure, a seat at the opera or concert, can be had for a few marks; and his wife and daughters walk there in home-made dresses, with shawls over their heads).
Особливе місце у творі відведено німецькій жінці, якої також торкнулась емансипація (The old German Frauen are giving place to the newer Damen). Вона змінюється, удосконалюється, грає у спортивні ігри, має блискучу освіту, говорить трьома іноземними мовами. Проте це виявляється для неї зайвим у подружньому житті (On marriage she has retired into the kitchen, and make haste to clean her brain of everything else, in order to leave room for bad cooking). З часом вона перетворюється на гладку, спокійну та зовсім нецікаву домогосподарку (...she becomes fat, placid, and utterly uninteresting). Проте настає час «відродження» для одруженої німецької жінки, коли вона позбавляється своїх небезпечних звичок, починає займатися спортом для відновлення колишньої форми та займається самоосвітою (...she gives up her afternoon coffee and her evening beer, takes sufficient exercise to retain her shape, and continues to read after marriage something else than the cookery book...). І в цей саме моментом вона стає для німецького уряду новою та незрозумілою силою, з якою доводиться мати справу.
Німецький чоловік розглядається як «підкаблучник» (and most easily influenced by his women folk). Його вважають найкращим з коханців та найгіршим з чоловіків (He is the best of lovers, the worst of husbands). І в цьому вбачається провина його дружини, яка після одруження залишає романтику у далекому минулому.
Отже, система етнічних цінностей німця у Дж. К. Джерома представлена такими вербалізаторами: ад’єктивні лексеми (law-abiding, practical, self-wiled, cock-sure, positive, apologetic, kind-hearted, amiable, unselfish,industrious,willing, nay, anxious), вільні субстантивні словосполучення (the soldier of Europe,not a pioneer, power of being drilled, sheer want of presumption, the German sense of discipline and order, misdemeanor has its fixed price, a German policeman; the German citizen is a soldier, and the policeman is his officer, the German is a gourmand, the German is no gourmet, the absence of all ostentation, the newer Damen, the German man is the best of lovers, the worst of husbands). Ці лексеми вербалізують базові концепти німецької ціннісної системи кінця 19 - початку 20 століття, такі як правопорядок, дисципліна, спокій, мілітарність, працьовитість, помірність у всьому, дім, сім’я.
Список використаних джерел:
- Джером К. Джером. Трое на четырех колесах: Книга для чтения на английском языке / Джером К. Джером. - СПб.: КАРО, 2007. - 352 с.
- Пономарьов А. П. Етнічність та етнічна історія України / А. П. Пономарьов. - К.: Либідь, 1996. - 270 с.
Л-ра: Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. – 2012. – Вип. 30. – С. 75-78.
Твори
Критика
- Деякі аспекти щодо визначення комічного у творі Джерома К. Джерома
- Засоби іронії у творах Дж. Джерома «Three men in a boat» та «Three men on the bummel»
- Мовна особистість німця у сприйнятті Дж. К. Джерома
- Мовні засоби створення комізму у гумористичному творі (на матеріалів творів Джером К. Джерома)
- Перифрастичні найменування в оригінальній та перекладній повісті Джерома К. Джерома «Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog)»
- Стратегії відтворення гумору в українських перекладах повісті Джерома К. Джерома «Троє у човні, як не рахувати собаки»
Поділитися