Біографія Джерома Клапки Джерома

Біографія Джерома Клапки Джерома

Джером Клапка Джером – англійський письменник-гуморист, журналіст, драматург – народився 2 травня 1859 року в Уолсоле, невеликому містечку графства Стаффордшир (Англія).

Джером був четвертою дитиною Джерома Клаппа (Jerome Clapp) (який пізніше змінив ім'я на Джером Клапп Джером (Jerome Clapp Jerome)), коваля та проповідника, котрий мав інтерес ще й до архітектури, і Маргарити Джонс. Джером мав двох сестер – Пауліну та Бландіну – й одного брата Мільтона, котрий помер в ранньому віці. Джерома було зареєстровано за зміненим ім'ям його батька, як Jerome Clapp Jerome, а Klapka стало пізнішим варіантом (на честь угорського генерала Дьордя Клапки). Однак сучасні дослідники схиляються до того, що ця історія – містифікація самого Джерома, і друге ім'я було вибрано ним для більшої благозвучності.

Через невдале вкладення грошей в місцеву гірничодобувну промисловість сім'я страждала від бідності, і їх часто відвідували кредитори, що вимагали повернення боргів, досвід, який Джером дуже мальовничо описав в автобіографії «Моє життя і мій час» (My Life and Times, 1926).

Молодий Джером хотів зайнятися політикою чи стати інтелектуалом, але смерть батька, коли Джерому було 13 років, і матері, коли хлопцю виповнилося 15, змусила його покинути навчання та заробляти на життя. Він працював на London and North Western Railway, спочатку просто збираючи вугілля, що падало вздовж залізниці, протягом чотирьох років.

У 1877, натхненний любов'ю старшої сестри Бландіни до театру, Джером вирішив спробувати себе в ролі актора під сценічним псевдонімом Гарольд Кріштон. Він приєднався до трупи, яка мала мізерний бюджет, і часто вимагала від акторів купувати костюми за власні кошти. Після трьох років вештання по дорогах без жодних натяків на успіх 21-річний Джером вирішив, що з нього досить сценічного життя, і почав шукати іншої справи.

Він намагався стати журналістом, писати есе, сатиру й оповідання, але більшість цих спроб були невдалими. Протягом наступних кількох років він був шкільним вчителем, пакувальником, клерком у адвоката. Нарешті, в 1885, він отримав певний успіх з «На сцені й за лаштунками» (On the Stage – and Off), комічними мемуарами про свій досвід акторства в трупі. Наступна книга, Idle Thoughts of an Idle Fellow (збірка гумористичних есеїв) вийшла в 1886.

21 червня 1888 Джером одружився з Джорджиною Елізабет Генріетте Стенлі Мерісс (через дев'ять днів після її розлучення з першим чоловіком). Вона мала дочку від попереднього п'ятирічного шлюбу. Медовий місяць молодята провели на Темзі «у маленькому човні», і це мало помітний вплив на наступний – найважливіший – твір Джеймса «Троє в одному човні».

«Троє у човні» і пізніша кар'єра Джерома Клапки Джерома

Джером почав писати «Троє у човні» одразу після повернення з медового місяця. У творі його дружину було замінено його давніми друзями Карлом Хентшелем (Харріс), Джорджем Уінгрейвом (Джордж). Це дозволило Джерому створити комічні (і не сентиментальні) ситуації, які були описані разом з історією регіону Темзи. Книга, опублікована в 1889, мала стабільний успіх і досі друкується. Її популярність була такою великою, що в наступний після публікації рік кількість зареєстрованих на Темзі човнів зросла на п'ятдесят відсотків, що вплинуло на перетворення Темзи на привабливу для туристів місцевість.

За перші 20 років було продано більше мільйона копій по всьому світу. За романом було створено фільми, телесеріал і радіошоу, поставлено п'єси і навіть мюзикли. Стиль, яким було написано цей твір, значно вплинув на багатьох гумористів і сатириків в Англії і по всьому світу.

Знаходячись у стабільному фінансовому положенні завдяки успіху книги, Джером мав змогу приділити більше часу письменству. Він написав певну кількість п'єс, есеїв та повістей, але жодного разу не зміг повторити успіх «Трьох у човні».

У 1892 він був обраний Робертом Барром на посаду редактора журналу «Ледар» (The Idler) (після Редьярда Кіплінга). Журнал був ілюстрованим сатиричним щомісячником, який орієнтувався на джентльменів, котрі, за назвою журналу, поважали лінощі (idleness). У 1893 Джером заснував журнал To-Day, але змушений був відмовитися від обох видань через фінансові негаразди та звинувачення у наклепах.

У 1898 короткочасне відвідування Німеччини надихнуло Джерома на написання «Трьох на бумелі», сіквелу до «Трьох у човні». Хоча в книзі було показано тих самих героїв під час закордонної велосипедної прогулянки, вона не змогла повторити успіх своєї попередниці та мала помірний успіх. У 1902 він опублікував повість Paul Kelver, яка вважається автобіографічною. Його п'єса 1908 The Passing of the Third Floor Back показала більш похмурого та релігійного Джерома. Вона мала величезний комерційний успіх, але була погано сприйнята критиками – Макс Бірбом описував її як написану «письменником десятого сорту».

Перша світова війна та останні роки життя Джерома К. Джерома

Джером добровільно захотів піти на війну, але через те, що йому було 56 років, Британська Армія відмовила йому у службі. Маючи велике бажання допомогти своїй країні хоч якось, Джером пішов служити водієм санітарної машини для французької армії. Реальність війни значно підкосила його силу духу, а пізніше до цього додався біль від втрати його прийомної дочки Елсі в 1921.

У 1926 Джером опублікував автобіографію My Life and Times. Протягом останніх років Джером провів більшість часу у своєму фермерському будинку в Евелме, біля Воллінгфорду.

У червні 1927, під час моторної прогулянки з Девона до Лондона через Челтенхам і Нортгемптон, Джером зазнав паралітичного удару та геморагічного інсульту. Він пролежав у Головній лікарні Нортгемптона два тижні і помер 14 червня 1927 року. Тіло було кремовано, а прах поховано у церкві святої Марії в Евельмі, Оксфордшир.

Переклади українською творів Джерома К. Джерома

Джерома К. Джерома на українську перекладав Осип Маковей. У Львові в 1899 було видано переклад Івана Петрушевича «Три в однім човні (Крім пса)». Також перекладами Джерома займалися Володимир Гнатюк, Юрій Лісняк, Ростислав Доценко та Олекса Негребецький.

Вистави Джерома К. Джерома також перекладалися українською. Зокрема, вистава «Міс Гоббс» («Приборкувачка чоловіків») була перекладена у 1922 М. Лотоцьким для українського народного театру товариства «Українська бесіда».

Біографія

Твори

Критика

Читати також


up