Бажура Ірина. Конкурс драбблів
Задзеркалля
Бабуся здавна мені казала, що сни — не просто витівки підсвідомості. «Завжди зважай на те, що сниш», —наставляла вона мене. Та я на це не звертала увагу, хіба ж у 21 столітті, столітті науки й штучного інтелекту, варто зважати на сни? Пхех, краще погляну, що там у твіттері. За переглядом стрічки я й заснула. Несподівано бачу перед собою кота: пухнастий, чорний, ніби манить до себе, йду. Раптом скрегіт коліс, раптовий біль, тиша… Прокидаюся в поті, та ну, сміюсь. Засинаю. Зранку як завжди прямую на роботу, проходжу своєю звичною стежкою. Раптом кіт: пухнастий, чорний. Йду до нього: скрегіт, тиша.
