Лозіна Тетяна. Конкурс драбблів
Дівоча пам’ять
Вже багато років поспіль
Вони дивилися одне одному в обличчя..
Разом лягали спати...
Відводили до школи доньку..
Пили чай, а частіше каву..
Планували сімейні витрати...
Запрошували на свята сусідів...
Снідали..
Обідали...
Вечеряли....
Дивилися кіно....
Ходили гуляти..
Ховали під подушку перший випавший зуб...
Імітували сліди Діда Мороза під ялинкою...
Їздили на море....
Гуляли з собакою...
Заплітали косички...
Ставили пластинки на зуби..
Фотографувалися..
Каталися на санчатах..
Ходили у кіно...
Билися подушками...
Обіймалися...
Були щасливі...
А потім...
Все скінчилося..
І вона сказала..
" Я не пам'ятаю цього"
Можа їй просто було боляче..
А може... Дівоча пам' ять..
