Кульченко Марія. Конкурс драбблів

В обіймах Сонця

Ранковим небом пленталося заспане Сонце. Мимоволі поглядало на землю, яка прокидалася від солодких снів. Зорі вже сховалися, а щербатий місяць було ледь видно на небі. Раптом Сонце зупинилося - зиркнуло на високі тополі, що стояли біля озера й тільки-но почали прокидатися від сну. Під тополею спало маленьке хлопʼя. Рожеве півколо насупилося:

- Чого це в таку рань воно тут, під тополею?

Недовго думаючи, урізнобіч розкидало свої теплі золотаві промені, які з веселою усмішкою почали лоскотати біле личко дитини. Хлопчик прокинувся, відкрив свої великі, як небесна синь, очі, усміхнувся Сонечку, Небу, Травам, зеленим вітам дерев.

Почався новий день. Що віщував він?

Умови участі у конкурсі драбблів