Подорож у країну чудес

С. Волинський

Хто з дітей не мріяв побувати в країні чудес? А от маленькій Алісі вдалось здійснити таку подорож. На її шляху трапилося багато незвичайного і цікавого, ї все це було дуже повчальним. У найрізноманітніших ситуаціях чарівної казки Аліса робить багато цінних спостережень і висновків. Висновків, які їй ще не раз ставатимуть у пригоді — і в дитинстві, і коли вона вже буде дорослою.

Вже близько ста років діти багатьох країн світу, мовами яких перекладено казку, разом з Алісою роблять цю цікаву і повчальну подорож, поетично описану Льюїсом Керроллом у його книжці «Аліса в країні чудес».

У 1960 році цей багатомільйонний загін маленьких мандрівників поповнився солідною групою — юні читачі України одержали «Алісу» рідною мовою.

«Аліса в країні чудес» побачила світ в Англії в 60-х роках XIX століття і звідси почала свою тріумфальну мандрівку по дитячій літературі різних країн, а її автор Льюїс Керролл одразу ж став відомим письменником.

Розповідають, що тогочасна королева Англії Вікторія зацікавилась іншими творами нового казкаря і наказала принести їй все, що він написав. Яким же великим було її здивування, коли замість очікуваних казок і описів різних цікавих пригод їй принесли кілька книжок з не дуже зрозумілими для неї назвами — «Введення в алгебраїстичну геометрію», «Геометрична символістика» і «Елементарний трактат про детермінати». Що це? Недбалість королівського бібліотекаря чи зловмисне знущання з літературних симпатій королеви?

...27 січня 1832 року в маленькому англійському місті Дерсбюрі в родині вікарія Доджсона народився наймолодший син — Чарльз. Всі одинадцять дітей Доджсона, а більшість з них були дівчата, жили дружно і дуже любили маленького хлопчика.

В шкільні роки Чарльз захоплювався математикою і класичною літературою. Закінчивши Оксфордський коледж, Доджсон став перед важкою проблемою — правила вимагали від осіб, що мали намір стати викладачами у коледжі, прийняття духовного сану. Священик з молодого Доджсона вийшов не досить старанний. Скромний, ніяковіючий, трохи заїкуватий, Доджсон дуже рідко правив у церкві, — і то переважно вибирав такий час, коли там були діти та слуги, з якими він знаходив спільну мову, і які його любили.

Але особливо приятелював молодий священик — викладач математики з трьома маленькими дочками декана коледжу Ліделла — Лориною, Алісою та Едіт.

Серйозному професорові математики, яким став Доджсон, однак вистачало часу і на прогулянки з сестрами Ліделл, а особливо з своєю улюбленицею Алісою.

Одного разу Доджсон разом із приятелем організував для дівчаток прогулянку на човні по одній з приток Темзи.

Талант Доджсона зробив цю звичайну прогулянку мандрівкою в країну чудес. Казки, якими він бавив своїх друзів під час цього плавання, дуже сподобалися слухачкам, і вони попрохали Доджсона, щоб той їх записав. Через три роки, 4 липня 1865 року, Доджсон урочисто подарував Алісі Ліделл свій твір, героїнею якого була вона, — «Алісу в країні чудес».

Майже монастирські правила Оксфордського коледжу забороняли його викладачам займатися літературою, і тому Чарльз Доджсон свої казки публікує під псевдонімом Льюїс Керролл.

Це було майже сто років тому. І якщо літературний твір протягом цього часу рік у рік перевидається, то це краще за все свідчить про його талановитість. Казка Льюїса Керролла досі цікава і корисна в наші дні.

Поєднуючи талант казкаря з логікою вченого математика, Керролл зміг у формі дитячої казки розповісти багато такого, що до нього не вдавалося жодному казкарю. До Керрола казка обмежувалася мораллю — це, мовляв, погано, а це добре. Талановитий письменник поставив собі за мету пояснити дітям відносність багатьох понять.

Вчений-математик Доджсон дуже впливав на казкаря Керролла. Саме у тих філософських висновках, які Аліса робить підчас своїх численних сутичок з різними чудернацькими істотами та створіннями, і криється секрет довголіття казки.

Втім, Льюїс Керролл не завжди лагідний і добренький дідок, який бавить онуків. Він стає і в’їдливим сатириком, коли мова йде про соціальний консерватизм і несправедливість існуючого ладу до простих людей. Фантастичні образи країни чудес використані автором для критики англійської королівської влади та інших державних та громадських інститутів Англії вікторіанської епохи.

Ось, наприклад, з якою тонкою іронією Керролл описує сцену суду в «країні чудес» (а по суті це суд в тодішній Англії):

«Тут одна з морських свинок зааплодувала, але її негайно вгамували судові пристави. (Це досить складна справа, та я поясню вам, як це робиться. У приставів був парусиновий мішок на зашморзі. В нього вони запхали морську свинку вниз головою і сіли на неї зверху).

— Добре, що я побачила, як це робиться, — подумала Аліса. — Я так часто читала в газетах в кінці судових звітів: «З боку присутніх були спроби аплодувати, але судові пристави негайно вгамували їх». До цього часу я не розуміла, що це означає».

Автор змальовує і простий народ Англії, здоровий глузд, життєва мудрість і мужність якого майстерно втілена в образі дівчинки Аліси. Глибоко людяний, поетичний твір Льюїса Керрола — національна гордість англійської літератури.

Л-ра: Всесвіт. – 1960. – № 12. – С. 118-119.

Біографія

Твори

Критика