Зіняк Олександр. Осінній вальс
За вікном весь час дощить
Осінній дощ все накрапає
Пожовкле листячко летить
І сонечко раніш сідає.
Ще мить тому воно так гріло
Що дихать важко аж було
Осінній день скоріш згорає
І рідко бачим ми його.
Ця осінь справжня чарівниця
Під синім небом листя золотиться
Усе довкіль розмалювала
В гарячо-жовтії тона.
А сад затих і все в туманах
І небо хмуриться, мов зле
Та осінь на нього незважає
Бо до зими вона веде.
Літо давно вже відлетіло
Осінній день вже догора
А осінь суне так квапливо
І творить чуднії діла.
Осінь сьогодні щось сумує
Бо вересня останній день
Та завтра жовтень вже прибуде
А там і листопад прийде.
Тому вона і зажурилась
І плакать стала все дощем
І серце зжало їй від туги
Що скоро їй прийде кінець.
А небо все стає темнішим
Скрізь сивий холод дошкуля
Це осінь злісно так лютує
Бо проводжає Вересня.
І навкруги вже темінь ціла
І мряка, холод і дощі
І аномалія природи
Все тихо шепче - відпусти.
Відпусти ти холоди
Прибери свої дощі
Люба осінь підожди
Посміхнись і обійми.
Та осінь хитро посміхнулась
Вдяглася в сукню золоту
І стала знов кружлять над небом
Показувать свою красу.
Вже холодом і ранок диха
На листях вже роси нема
Від ріки тумани народились
Це осінь нам так дошкуля.
На осінь дивляться крізь вікна
Як в телевізор глядачі
Бо за вікном панує диво
Як в кожній роковій порі.
Непередбачувана осінь
Непосидющая вона
Що новий день - то нове диво
Вона малює близь вікна.
Осіннє диво всіх вражає
Осіннє небо, барви, мить
Осінні квіти, клени, ранки
Осінній вітер й колорит.
Осінню казку дощ шепоче
Вітер співає під мотив
А осінь вальс усім танцює
І надихає цім нас всіх.
Дерева в такт її танцюють
Калини в червонім намисті
А ми танцюєм під дощами
Бо є ми грішні..