Зіняк Олександр. Легіон Небесної Сотні

Легіон і поле бою
І звучить наказ - Вперед!
Іде знов Небесна Сотня
Воювати із небес.

Бо Герої не вмирають!
І вони усі живі
Просто вже живуть не з нами
А у вимірі другім.

Вони тепер під небесами
Один у них всіх командир
Крокують дружніми рядами
Душі українських вояків.

Блистять на сонці їх щити
В руках мечі і списи
Дзвенить заточений метал
Й орел на небі хижий.

Крокує грізно Легіон
Ідуть на штурм солдати
І гради вже ворожих стріл
Для хлопців як розваги.

Незламні, мужні вояки
Найсміливіші в світі
Згуртовані в один кулак
Готові дати відсіч.

Не оборонятися ідуть
А тільки наступати
Воюють з військом сатани
Небеснії солдати.

Війна тут теж іде здавна
І ворогі лукаві
Та наші хлопці вже сповна
Іспили з тої чаші.

Коли воювали на Землі
І ворог сунув лапи
Від вибухів земля тряслась
І кров лилась струмками.

Коли весь світ завмер від лиха
Що скрізь тепер прийде війна
Солдат в цей час сидів в окопах
І крила там його арта.

І він не думав там нічого
Крім того, як провести бій
І смерть гуляла там в окопах
Чекала лиш на слушну мить.

Й смерділо там в повітрі гар'ю
Згорівших сосон і трави
Обгорівших трупів, груди м'яса
І очі від цього так пекли..

І ті солдати теж хотіли
Жити в цивільному житті
Коло дружини і дитини
І пригортать їх уві сні.

Та тих солдатів вже немає
Тепер у небі їхній шлях
І там не плачуть, не ридають
І рідних біля них нема.

Тепер вони легіонери
"Гідність і честь" - і тут девіз
Воюють всі вони за Бога
І він тепер їх є Отець.

Миж люди, маєм пам'ятати
За що солдати полягли
І маєм всі за них молитись
За душі наших вояків.

І сам Господь їх набирає
У світле воїнство своє
Душа солдата не вмирає 
Під знаменням Бога вона йде!