Зіняк Олександр. On a note
Нездатність мати співчуття
До горя й переживання
Доброзичливість, підтримка
Від'ємна в них ознака.
Назло робити, зло нести
Незадоволення, огиду
Морально хоч би ущипнуть
Оце то їм за втіху.
Розпущеність та злоба
Уседозволеність в словах
Весь бруд той на людину
Зригнуті ті слова.
Дуалізм за існування
Вибрали дорогу зла
Поняття добра і всепрощення
У них відсутнє іздавна.
Герої недолі міфологій
В них лихо як повчальний знак
Злісних дотримують теорій
І їх у них вже невіднять.
Сварливі хвойди-паразити
Існують в соціумі у нас
Ніяк не можна викорінить
Із злоби серця підлий знак.
Як ви стояли й насміхались
І бруд на людство все несли
Чужії біди вам за щастя
Бальзам на душу лиш несли.
І завдавали ви все шкоду
Несправедливі, підлі ви
Не відчували ви на шкурах
Всю біль і прикрощі війни!
І обговорювали всіх
Стоя десь в центрі гурту
Хто десь, не так, колись присів
Шукали втішні вуха.
Не усвідомлення емоцій
Нездатності співпереживань
Ви стали бідні почуттям
Хоча, здається, вже вам край.
А вам писали те постійно
Що палка має два кінці
Та всі ті дописи ви слали
Лиш співрозмовникам своїм..
І перекручували фрази
І навіть, інколи, слова
А стосувалося це ваш лиш
Усі для вас були слова.
Тепер прийшли другі часи
Війна - не телевізор!
Усі відчули на собі
Що вже вона десь близько.
Не буде просто муж сидіть
Й коментувать події
А візьме в руки автомат
Й оцінить ті події.
І це незлоба, як у вас
А вітер той надії
Що зрозумієте сповна
Реаліті всі дії.
В житті по всякому бува
Буває хтось спіткнувся
Та замість того щоб піднять
Ви дружньо хохотіли.
Тепер прийшла й по вас пора
І палка вже над вами
Тепер відчуєте сповна
Як той що перед вами.