Зіняк Олександр. Привиди Стирової вежі
Кожне місто і село
Повне страшних історій
І Луцьк не виняток цього
Блукає міф й сьогодні.
Є тут міф про коменданта
Замку Любарта всього
Вбив безнивинную дівчину
Бо відштовхнула та його.
Не просто вбив, а поглумився
Щей й воякам своїм віддав
І юне тіло шматували
Й у річку скинули як хлам.
Та сталось диво в тій окрузі
Близь Стиру вогники горять
Хто йшов на них - той не вертався
У мряку ночі пропадав.
Й з'явився привид - біла пляма
Мов тіла наче не було
З жахом солдати спостерігали
Коли вночі воно пливло.
Зібрала дівчина все тіло
Й блукати стала замком тим
То перстень свій вона шукала
Й ночами бачили ту тінь.
Говорять перстень хто той знайде
І той хто підніме його
То люте лихо він зазнає
Ніщо не визволить його.
А ще там бачать Магдалену
Дівчину милу, молоду
Гробницю чию потурбували
В підземеллях замку оцього.
Чи це є вигадки чи міфи
Оцих історій іздавна
"Вогню без диму не буває"
- Отак ми думаєм щодня.