Емма Андієвська. Поверхня
ПОВЕРХНЯ
Над світом вибухає лезо.
Чавунних вод сиірі залози
Повільними коржами лізуть.
Пахтить лоза Дідок на лузі
Сокирою руба молозиво
Світанку: «Де ти забарився?»
Дорога вогником знялася.
Ж ене в повітрі кінь з маляси
Через тераси і тарелі —
Жовток всесвітній розпороли.
