Емма Андієвська. Старовина, очима варвара
Колони? —
Колони забрав вітер.
Вкорочують віку і краєвидам.
Духа обмаль?
Розмаху обмаль?
Тліє обрій
У кожного в ребрі:
“Скелю вдихни,
Щоб вона надихáла”.
Замість колон —
Пісок, шакали,
Бо й світло тлінне,
Бо й камінь плином,
Бо й духа межу
Час здмухує.
II
Неба капшук мармуровий.
Стиглі цитрини на гілці.
Сонця надпиляний мармур.
Дорійська колона —
Застиглий
Струмок молока
З довгого вимени кіз.
Міра зовнішня?
Міра унутрішня?
Вітер поскрипує:
“Вірою скріплені?”
Цитрини і вим’я кози.
Оливні гаї потойбіччя.
Довгі цитрини і довге вим’я кози.
Мармур чи тільки глина?
