Олексій Полосін. Ідилія!

Ішов по траві чоловік і наткнувся на чотирьох дітей, що повзали, кричали і плакали. Не довго думаючи, він нахилився, узяв одного з них, посадив на ліву руку і випростався. Дитина обхопила його за шию, кілька разів схлипнула, поклала голову на його ліве плече і одразу ж заснула. Потім чоловік знову нахилився, підхопив друге дитя правою рукою і знову випростався. І ця дитина заспокоїлася, кілька разів схлипнула, поклала свою голову на його праве плече і мирно заснула.

Людина хотіла йти далі, але двоє інших голосно плачучи підповзли до нього і піднявши свої голови, обхопили його ноги. Всім своїм виглядом діти казали, що вони теж хочуть сидіти на руках цієї доброї людини.

Поруч, за п'ять метрів на лавочці сиділа жінка похилого віку і явно дрімала.

- І треба ж мати такі міцні нерви, щоб спати при такому дитячому крику! – подумав чоловік. Він присів із сплячими на руках малюками до тих, котрі обхопили його ноги. Ті двоє ледве встали на свої ніжки і обхопили його коліна.

Ш-шшш! -Дивлячись в їхні очі сказав добрий чоловік. – Бачите, ваші друзі сплять? Не кричіть, бо розбудете їх!

І діти замовкли.

Від цієї тиші раптом здригнулася і прокинулася жінка на лавці. Спочатку вона злякано озирнулася, боячись, що розгубила малюків, потім усміхнулася і заспокоївшись сказала, звертаючись до чоловіка:

– Слава Богу, що ви прийшли, Петровичу! А то в мене від їхнього крику голова розвалюється. Допоможіть мені, будь ласка, занести їх до ясельної групи. Допомогти нікому, їх четверо, а я маю лише дві руки!

Петрович – сторож дитячого садка, встав і пішов у будівлю, несучи двох заснулих діток. Дебела тітка Клава - помічниця вихователя групи (санітарка), недбало підхопила під свої руки двох, що залишилися, і пішла слідом за Петровичем. Дивно, але діти мовчки терпіли таке грубе до них ставлення жінки. Мабуть вона носила їх так не вперше. Потім усіх поклали в ліжечка практично сплячими.

У зашторені вікна кімнати пробивалися промені теплого травневого сонця. У тиші лише зрідка чулося сопіння сплячих діток. За вікном тихо щебетали пташки, що сиділи на деревах.

Клава та Петрович мовчки посміхалися, поглядаючи то на дітей, то один на одного.

Ідилія!

04.12.2022 р.