Мазурець Надія. Веселі вірші про зиму
Зимова Байка про Вовка та несподівані льодяники
Лягла на Україну біла тиша,
Зима ступила прямо на поріг.
Під кущиком Зайчатко ледве дише.
Бо Вовк його шукає, – збився з ніг.
Зліпив Кота зі снігу Сіроманець
І йде Зайча зненацька налякать.
А той як на санчата швидко встане,
То тільки Вовчик лапи встиг розжать.
А в ту хвилину випростався Котик
І як живий за Зайчиком побіг.
Біжать удвох – аж в них болить животик,
Бо кожен з них від страху б з’їв пиріг.
Тут Котик, зупинившись, раптом каже:
«Льодяників я можу наробить!»
І весь за справу хутко як наляже,
То ціла їх гора уже блищить!
А тут уже до них підходить Вовчик,
Хвостом виляє, наче той артист.
Схопились за льодяники обоє
Й кидають: «Ось, наїжся, вовчий хвіст!»
І полетіли в нього «півники» і «гуси»,
І «кролики», і «зайчики», і все,
Що він колись вживати смачно мусив,
А от тепер помстились всі за те!
І довго іще бідкався потому
Побитий і поранений хижак.
І довго їв капусту і солому,
І не любив льодяники ніяк.
Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»
Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu