Єфремов Анатолій. За 28 днів весна, кохання…
Чаювання навесні
Я іду на Почайну на чай,
Тут весна у юнацтві бриніла:
"Ти кохання свого не втрачай!"
Так струмками вона гомоніла.
Я наснаги з весни набирав,
Грів надію жагою обіймів,
Щоб під вітром весняних заграв
Всю тебе цілувати промінням.
В Гідропарку гули явори,
Сині проліски грілись на сонці,
Криги льоду колов льодоріз,
Ти ж по пляжу ішла у сторонці.
А мені наказала любов
Йти Дніпром по воді, по коліна,
Я ішов. Та іду знов і знов
За тобою, моя Україно!
Недарма пролетіли роки,
Я не рвався кудись у відпустку,
Не хотів, щоб весняна блакить
Тут світилася мутно і тускло.
І щорічно, весни таїна
Дивним святом була поміж нами,
Так бажала любов, бо вона
Не могла залишатися снами.
Я на зустріч ішов із метро,
Що єднає людей України,
І спішив на Почайну, в бістро
Пити чай із бутонів жоржини.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
