Ганна Романенко. За 28 днів весна, кохання…
Злетіла попід хмари ненароком,
Вдивлялася в розхристану стихію.
Спинилася перед єдиним кроком -
Не можу навпіл. І не хочу. І не вмію.
У шмаття серце, горнеться до неба.
А під ногами тішиться безодня.
Завжди з тобою і завжди без тебе -
Така вже видно, воленька Господня.
Роки минули, ми давно не чулись...
Хіба ж даремно ці шляхи сплітались?..
Якби ж в минуле ми повернулись,
Якби вже й зовсім не зустрічались...
Та ж ні, не зможу тебе й зріктися -
Бо щастя знати, що десь у світі
Весь Всесвіт раптом в тобі вмістився,
Ти в ньому - сонце палке в зеніті,
Ти моє небо та вільні крила,
Осінні барви й зело весняне!
На цім човні чарівні вітрила -
Ще трішки - й сніг навкруги розтане.
А далі - будемо вірить й жити.
А далі, знаю, й війна скінчиться.
І стане мирно, і будуть квіти.
Хай перемога не забариться!..
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
