Маргарита Шевченко. За 28 днів весна, кохання…
Любов – не сліпа,
І не в окулярах.
Вона – полум’я,
З великим кандела.
Від неї так тепло,
Чи палко до смерті.
От бачиш? Тут стежка,
Серце як сенси.
Мета бути разом,
Попри все що буде.
Людина із гало,
З нею можна і в бурю,
З нею пройдеш усі океани,
Розвідаєш всі найтемніші ліси,
Збудуєте всім закоханим храми.
Увесь світ почує два голоси.
Не бачиш ти інші,
Коротші дороги.
Лише увись,
Крізь білі простори.
Людина з картини,
Засвічена плівка.
Вітражна ікона,
Храми – домівка.
Та чи вистоїть він
Полум’я тиск?
Чи справжню дорогу
Освічує блиск
Від очей твоєї
Нової мети?
Чи заглядав ти
У ці дві глибини?
Чи пірнав ти,
Та чи повертався?
Чи вбачав там,
Загублене щастя?
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
