Аден Твайс. За 28 днів весна, кохання…
До коханої
Ти любила дивитися «Римські канікули». Завжди уявляючи себе на місці Анни. Захоплювалася Грегорі Пеком, лагідно називаючи його зіронькою, коли той з'являвся в якомусь черговому фільмі, не зважаючи в якій ролі, адже неабияк захоплювалася його талантом.
Ти любила їсти пасту з морепродуктами, на сам кінець залишаючи креветки, щоб в останню чергу насолодитися їхнім смаком. Але окремо ніколи не хотіла готувати. Так само поділяючи шоколад з родзинками.
Любила закинути ноги на підвіконня, читаючи книгу, де обов'язково кремезний поганець закохається в тендітну жінку, звівши її з розуму своїми почуттями. Покласти біля голови подушку, ніколи на лежачи на ній. Лиш інколи підпираючи тією лікті. Подовгу тримати в лівій руці келих, навіть коли він був порожній. Чи накручувати вказівним пальцем пасмо свого русявого волосся, доки те не нагріється від кругових обертів, щоб потім його відпустити та через декілька хвилин знову схопити.
Я завжди нишком посміхався, коли знову бачив це. Моя маленька дивачка.
Я любив наші спільні сніданки та вечері. Коли ти, сидячи далеко навпроти мене, зосереджено дивилася в тарілку, не помічаючи нічого довкола, а потім задоволено посміхалася, йдучи у справах.
Ти завжди вибирала фільми, а я лише мовчки дивився не маючи змоги заперечити. Але щиро захоплювався ними, як і тим, наскільки добре знала, що увімкнути холодного вихідного дня грудня, чи вже теплого вечора квітня. І саме весна тебе неабияк бадьорила. Такі вечори були моїми улюбленими. Коли впустивши свіжий легкий вітерець через відчинені шибки, купалася в напівпрозорому сонячному промінні, підкурювала сигарету та натискала на кнопку телевізора, як починалася заставка «Весняної лихоманки». Саме тоді ми були найближче один до одного.
Ще, я любив підбирати свої сорочки відповідно твоїм сукням чи блузам. Мені ніколи не забути ту оголену спину, що розверталася до мене на ті декілька хвилин, доки не прикривала її якою не будь кофтиною оливкового кольору. Твого улюбленого кольору.
Знав, що тобі подобаються класичні штани зі стрілками, тому в гардеробі окрім них нічого не мав. Та ніби навмисне, все одно не звертала на мене уваги.
Але сьогодні, ти вперше побачила яких зусиль я докладав, щоб сподобатися тобі. І стоячи у вікні будинку навпроти, нарешті виявився поміченим. Лиш на мить, але цього було достатньо. От тільки чому, кохана, ти нахмурила брови, відразу зачинивши вікно, коли на вулиці твоя улюблена, весняна погода і тут я, що стою навпроти тебе?
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
