Метафізичні світи Муннасі: сюрреалістичні малюнки
На папері ханджі, де насичені чорні тони переплітаються з витонченою штриховкою, сеульський художник Муннасі створює сюрреалістичні сцени. Завдяки драматичному використанню світлотіні та простим, але витончено окресленим обличчям, рукам і кінцівкам, він будує мрійливі світи, у яких постаті спілкуються й досліджують одне одного.
Муннасі використовує меок — традиційну корейську туш, яку отримують, розтираючи тушову паличку з водою на камені. Цей медитативний процес створює насичений чорний відтінок. Художник називає свої роботи «ілюстраціями розуму», занурюючись у глибини емоційних і психологічних зв’язків між парами, невеликими групами та потойбічними пейзажами.
У своїх нових творах, таких як «Така сама різниця», Муннасі досліджує дуальності: непрозорість і прозорість, вагу й легкість, єдність і індивідуальність. Його композиції часто сповнені внутрішньої рефлексії, адже постаті взаємодіють із іншими, які можуть бути їхніми власними відображеннями чи витворами уяви.
Повторення й масштаб відіграють ключову роль у творчості художника. Наприклад, у творі «Мем» центральна постать, що сидить навпочіпки, ніжно тримає в долонях крихітну фігурку, яка, своєю чергою, повторює цей жест. Згодом ми помічаємо, що головна постать також обрамлена величезними долонями, наче в потойбічній матрьошці. Сцени Муннасі кидають виклик нашому сприйняттю перспективи, присутності, турботи та духовного світу.
