Мара Кейр. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Філіс влетіла в будинок, волосся розлетілося в різні боки. Пакети, затиснені в долонях, вона навіть не помітила. Серце калатало — паніка, спека.
Сходи пробігла стрибками. У вітальню — ривком. І відразу — роздратування.
— Ти серйозно?..
В кутку, забившись у смужку тіні, сидів він. Решта кімнати залита світлом, як розтоплене золото. Вона повільно видихнула, зустрілася з його поглядом.
Злякані очі, руки, притиснуті до грудей, ікла жують губу — драматична статуетка страждання.
— Я був на волосинці, — прошепотів він. — Гобелен зсунувся… Штора відкрилася… Сонце! Я ледь не згорів! Філіс, ти — моє спасіння.
Вона мовчки зашторила вікно. Темрява повернулася.
— У тебе було дві хвилини, щоб дійти й смикнути цю кляту штору.
— Це не доведено. І мене скував жах, — знизав плечима він і поліз у пакети на столі, шарудячи, як кіт.
— Я втекла з роботи, Боб.
— Бартоломео! І вони тобі платять копійки.
— Ці «копійки» оплачують твою комуналку.
Він витягнув коробочку, понюхав.
— Як ти взагалі вижив?
— Переконав монахів, що я янгол. Вони мене навіть мили. З благоговінням.
Вона скривилася. Він засміявся:
— Чого не зробиш заради вічного життя.
Філіс опустилася на стілець, потерла стомлено лоба.
— Няньчитися з тобою вічність… іноді здається, що це гірше, ніж безсмертя.
Він замовк, поглянув на неї.
— Ти ж залишишся?
Вона не відповіла. Просто потяглася й прибрала з його волосся маленького павучка.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
