Тереза Абрамян. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Сьогодні я прийшла додому мама сказала що вже завтра ми їдемо в іншу країну я була засмучена, адже в мене залишалося часу, щоб з усім та усіма попрощатися в ночі всі спали, а їхати ми мали вже в обід я прокинулася вранці
Мені було так собі, адже я не хотіла покидати цю країну і це місто мама в ранці спитала ти хочеш їхати в тебе є дві хвилини, щоб подумати за дві хвилини я мала прийняти саме найважливіше рішення в житті і я вирішила рівно хо дві хвилини 2:00 я сказала мамі так я їду ти впевнена доню так ти сама дала мені дві хвилини на роздуми ну добре сказала мама, але коли ми мали від’їжджати мама знову сказала доню в тебе дві хвилини, щоб з усіма попрощатися що всього дві хвилини відповіла я ну я ще встигну думаю я мама прощатися зі своїми улюбленцями домашній песик Каш танка і котики Рижик Димок Зефірка так їх так звали, але я не встигла дві хвилини було мало і тепер я мрію, щоб мені дали ще дві хвилини з ними побачитися хоч я зараз за тисячі кілометрів від них ось іноді дві хвилини вирішують все життя .
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
