Вікторія Новгородська. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
На годиннику 17:17. Кажуть, коли часто бачиш однакові цифри – це знак.
Цікаво, скільки потрібно знаків, щоб наважитись на зміни?
Відчуття нудоти стискає горло. Мені тісно у власному тілі, злість вибухає сльозами.
Що я тут роблю?
Немає гіршої кари, ніж жити не своїм життям. Жити «нормально».
Нормальність – мов пустеля, повільно забирає сили, спрага висушує душу. Рік за роком заклякаєш у напрузі, чекаєш на оазис, але усвідомлюєш, що ходиш по колу.
Матеріальний світ перетворює людей на рабів. Я ж – рабиня власних думок. Шукаючи себе, переповнена страхом пропасти безвісти – заблукала.
В дитинстві хотіла врятувати світ. Від супер-костюма залишилась лише маска. Вона мов подорожник: допомагає сховати біль, на мить уявивши, що проблема зникла. Лишилися втома, відчай, злість.
Сиджу на підлозі брудної вбиральні гастрономічного закладу, у чужій країні. Менеджер сказав: у мене є 2 хвилини, щоб повернутися до роботи. Я ж відчула, що у мене було 2 хвилини, щоб наважитись піти геть і повернутись до себе.
Замало часу.
Виходжу.
Куди йти?
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe