Михайло Бойко. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Ось і час прощання наближається. Хлопець біжить, він тремтить, він не зможе собі пробачити, якщо не встигне попрощатися із нею. Як же мало часу залишилось! Лише дві хвилини є, щоб сказати ті останні слова. Для інших вони нічого не означають, проте для нього ці слова є все.
Ось він добіг до цього поїзду, який неодмінно розлучить їх назавжди.
Серед купи люду він нарешті побачив її - прекрасну молоду дівчину. Їі волосся ніжно розвіває легенький вітерець. Дівчина у гарній сукні, на невеличких підборах.
Хлопець миттю наблизився до неї та ніжно взявши за руку, промовив:
-Мила моя, я би не пробачив собі якби не прийшов.
-Максиме...
На її обличчі з'явилась легка сумна усмішка.
-Як добре, що я встиг. Я буду сумувати за тобою, я не хочу втрачати тебе.
-Буду сумувати за тобою...
-І я за тобою теж, як тільки приїду напишу тобі листа…
Юнак допоміг занести їй сумку. Ще раз зазирнув в очі, намагаючись запам’ятати цю мить.
-Бувай, моя мила, скоро зустрінемося.
-Бувай, Максиме.
Вийшовши з купе та із самого вагону, він побіг за поїздом, махаючи рукою.
Для них обох це були дві хвилини, щоб молоді люди зрозуміли, що між ними зародились справжні почуття.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
