Big Think (США): переваги легкого невротизму

Це одна з п'яти основних рис особистості, мабуть, найгірша. Чому ж деякі люди такі нервові? Очевидно, це спадкова риса. Недоліки невротизму добре відомі, але в нього є й деякі переваги, крім того, що він допомагає уникати небезпеки. 

Скажімо, ви приїхали гості до друга, який живе в місті. Знайшли паркування на вулиці у кількох кварталах, трохи випили і тепер лягли спати. Раптом ваші очі розплющуються. Чи замкнули ви свою машину? Ви завжди замикаєте машину, коли зачиняєте дверцята, так що, швидше за все, ви її замкнули. Але ви не зможете заснути, поки не розбудите свого друга, не попросите у нього ключі, щоб потім повернутися в квартиру, перемагаючи втому, не протягнетеся пару кварталів і не натисните кнопку на вашому брелоку, поки не почуєте цей звуковий сигнал, що обнадіює. Можливо, ви навіть підійдете до машини і кілька разів для вірності посмикаєте ручку. Нарешті, ви можете знову лягти спати, але вас все одно мучитимуть кошмари про те, що хтось зламав машину і викрав її.

Хоча інший, можливо, спокійнісінько заснув би, знаючи, що ніколи не залишав свій автомобіль незачиненим, ви в цій гіпотетичній ситуації проявили себе як людина з дуже високим рівнем невротизму. Невротизм - одна з рис особистості [відповідно до теорії] Великої п'ятірки, і він характеризується надзвичайною чутливістю до негативних стимулів (в даному випадку -стимулів, пов'язаних з уявним зломом вашої машини).

Порівняно з іншими чотирма особистісними якостями — відкритістю, сумлінністю, товариськістю та доброзичливістю — це, мабуть, найнезавидніше. Люди з високим рівнем невротизму схильні до тривожності та занепокоєння, гніву та страху, депресії, ревнощів, самотності та практично будь-якого іншого неприємного душевного стану. Природно, що на тлі цього стресу у них, як правило, погіршується психічне і фізичне здоров'я.

Постає питання: чому людська особистість у принципі передбачає невротизм? Це помилка, результат якоїсь генетичної випадковості, через яку ваша мережа перевантажена занепокоєнням? Деякі дослідники вважають, що це не так: невротизм, можливо, відіграв важливу роль у далекому минулому нашого виду.

Виживати та процвітати завдяки постійній тривожності

Для популяції загалом характерний нормальний розподіл невротизму, тобто в більшості людей приблизно однаковий, типовий ступінь невротизму, при цьому індивідууми, що мають високий або низький рівень невротизму, зустрічаються дедалі рідше в міру того, як ступінь виразності цієї риси стає дедалі вищою. Враховуючи той факт, що значна частина невротизму передається у спадок, ймовірно, існують деякі еволюційні вигоди від того, щоб бути трохи нервовим.

У навколишньому середовищі, в якому ми еволюціонували, будь-яка заподіяна нам шкода могла мати жахливі наслідки: якщо людина падала і ламала ногу, у неї відбирала їжу інша тварина, або вона сама зазнавала атаки хижака, вона часто могла загинути, а лінія її нащадків, як слідство, перерватися. Невротики схильні інтерпретувати неоднозначні стимули як небезпечні та швидше і активніше реагувати на негативні стимули, а це знижує ймовірність того, що вони зазнають впливу небезпечного середовища або підуть на ризик. Хоча сучасний світ є досить безпечним, ми все ще можемо побачити цей механізм у дії; люди, які займаються екстремальними та небезпечними видами діяльності, такими, наприклад, як сходження на Еверест, здебільшого мають надзвичайно низький рівень невротизму.

Той самий механізм працює і за соціальної взаємодії. Люди — суспільні тварини, а однією з відмітних ознак невротизму є сором'язливість і стидливість— риси, які на перший погляд не здаються корисними для життя в соціумі. Сьогодні так воно і є, але в нашому минулому людина з високим ступенем невротизму навряд чи викликала б скільки-небудь масштабне хвилювання у своїй групі, зате з великою обережністю поставилася до участі в негативній соціальній взаємодії. Таким чином, загроза бути вигнаними з групи, ймовірно, була не такою великою, а за підтримки родичів такі люди жили довше, отримуючи більше можливостей для розмноження.

За загальним визнанням, люди з високим ступенем невротизму мають менше шансів налагодити близькі стосунки з іншими. Крім того, ця особистість також асоціюється з більш слабким психічним і фізичним здоров'ям, характеристиками, які припускають, що при відборі мав би виграти нижчий невротизм.

Недоліки невротизму добре відомі, але насправді він має деякі переваги, крім того, що він допомагає уникати небезпеки. Люди з високим ступенем невротизму зазвичай більш конкурентоспроможні і краще вчаться, ніж їх менш схильні до занепокоєння однолітки. Причина, ймовірно, полягає в тому, що ці люди прагнуть уникати негативних умов (таких як бідність) і прагнуть досягти більш високого статусу. Крім того, особистість — складна річ, і багато негативних аспектів високого рівня невротизму можуть пом'якшуватися завдяки іншим факторам. Деякі дослідники припускають, що такі риси, як високий інтелект, самоконтроль, сумлінність та інші можуть зменшити негативні прояви невротизму, одночасно посилюючи його переваги.

Золота середина невротизму

Тож вся справа, мабуть, у тому, що довкілля сприяло добору збалансованого рівня невротизму. Ті, хто був надмірно невротичний, зазнавали більшого ризику розвитку депресії, тривожних розладів та інших поганих психічних і фізичних наслідків для здоров'я, пов'язаних з невротизмом, знижуючи таким чином ймовірність того, що вони процвітатимуть і залишать потомство. Ті, у кого був низький рівень невротизму, без необхідності наражали себе на небезпеку і голодували, отримували травми або виявлялися з'їденими до того, як встигали залишити потомство. Ті, у кого невротизм був помірно виражений, уникали небезпек, старанно працювали, рідше потрапляли у несприятливі умови, підтримували свій психічний і фізичний добробут і мали максимальні шанси поширення свого геному.

Звичайно, сьогодні ми не відчуваємо на собі такий самий тиск відбору, і будь-яка людина з високим ступенем невротизму, ймовірно, проклинатиме своїх полохливих предків за те, що вони весь час так страшенно нервувалися. На щастя, дослідження показали, що невротизм можна певною мірою знизити за допомогою терапії, і було показано, що медитація, спрямована на підвищення усвідомленості, найбільш дієва для зниження рівня тривожності та депресії у людей з високим рівнем невротизму.

Крім того, навіть сьогодні, поза диким середовищем, у якому з'явилися люди, легкий невротизм має переваги. Люди з високою креативністю, як правило, більш невротичні, а люди з високим рівнем не тільки невротизму, а й сумлінності, схильні спрямовувати свою тривогу на здорову поведінку, наприклад, на похід до спортзалу або на більш старанну роботу. Отже, наступного разу, коли ви прокинетеся посеред ночі і почнете турбуватися з дрібниць, просто пам'ятайте, що завдяки цьому занепокоєнню вашого предка не з'їв ягуар.