Рідні не хочуть евакуюватися з потенційно небезпечних територій. Як їх переконати?

Усі ми зараз хочемо захистити своїх близьких. Прагнемо, аби вони знаходилися в безпечному місці. Однак часто це щире поривання розбивається об небажання самих рідних приймати рішення і виїздити з потенційно небезпечних територій – через страх невизначеності або недооцінку ризиків для власного життя.

Як побудувати ефективну комунікацію з рідними в таких випадках і переконати їх виїхати із зон, наближених до активних бойових дій? Основні етапи.

Повага й можливість вибору

Якщо не йдеться про дітей чи недієздатних осіб, остаточне рішення в будь-якому разі залишається за людиною, і це потрібно приймати. Тому відразу переходити до агресивного тиску та, як наслідок, сварки не варто – це нічого не дасть. Поясніть, що в людини, звісно, є вибір – залишитися або виїхати. Але… І далі наведіть усі аргументи за та проти кожного з варіантів. Максимально стримано поясніть, що може статися, якщо не покинути небезпечну зону. Однак, якщо людина не погодиться відразу, дайте їй трохи часу. Вислухайте аргументи, які вона наводить, чому не хоче виїздити. Запропонуйте можливе рішення і поверніться до цієї теми знову.

Акцент на можливості повернення

Важливо пояснити рідним, що евакуація – це тимчасовий захід. І коли все буде добре, то вони зможуть повернутися додому. Навіть якщо ви розумієте, що таких гарантій нема.

Чіткий алгоритм дій

Щоб побороти страх невизначеності, спробуйте максимально чітко пояснити рідним план дій щодо їхньої евакуації – етап за етапом. Які речі вони мають взяти із собою, які контакти потрібно зберегти, в який день та час проводиться евакуація, куди їм потрібно вирушити та з ким зв'язатися. Якщо у вас немає можливості забрати їх самостійно, розкажіть: як поводитися на блокпостах, що говорити, скільки часу може зайняти евакуація, хто їх зустріне, де вони житимуть після евакуації. Спробуйте також надати їм можливість поспілкуватися з тими, хто вже евакуювався з вашого міста.

Впевненість

Якщо ваші рідні знаходяться в шоковому стані й емоційно нестабільні, надзвичайно важливо говорити з ними впевнено, спокійно та трохи директивно. Це дозволить вашим близьким відчути вас як «острівець безпеки» і вони краще прислухатимуться до ваших порад.

Я-послання

Замість нападок та критики рідних робіть акцент на власних емоціях і почуттях. «Для мене буде краще, якщо ви покинете небезпечне місце». «Тільки так я зможу бути спокійним». «Мені потрібна ваша підтримка й допомога тут».

Бережіть себе та ваших близьких!

психотерапевтка Надія Терещенко