Тривожні думки. Що робити?

Звідки приходять неприємні думки? Вони — паростки складних ситуацій і травмувальних подій. До того ж це ментальне "бадилля" має вдосталь добрива з негативних оцінних суджень сторонніх і власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду — як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам'яті — зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх. 

Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони — як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули і щезли. Та іноді погані думки стають нав'язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати і загалом вести активне життя. 

Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу або на тлі емоційного вигорання. Ці стани наразі характерні для майже кожного українця через війну. 

Перший дзвіночок — надмірна наявність у думках чи навіть висловлюваннях слів-маркерів, які вказують на перебільшення масштабів катастрофи: "усі", "завжди", "ніколи", "нікому", "нічого".

Як впоратися з тривожними думками?

Загалом для роботи з тривожними думками рекомендуємо використовувати такий алгоритм:

• Опишіть ситуацію, що викликає у вас занепокоєння.
• Перерахуйте тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації.
• Розташуйте ці думки за ступенем вірогідності відповідності реальній ситуації (від більш реальних до менш реалістичних).
• Придивіться до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Подумайте, на які життєві обставини ви в змозі вплинути?
• Складіть план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.
• Знайдіть і запишіть думки, які додають сил, ресурси, надію на позитивний результат.

Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність. 

Якщо вам складно об'єктивно оцінити проблему, спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної людини, яку ви поважаєте, або навіть кіногероя).

Юлія Ворман, практична психологиня