(1830–1894)
Художній ефект «вільного вірша» Крістіни Россетті різноманітний: не тільки можливість асиметричного, вільного від обов'язкових повторень розвитку теми, що змінює на ходу інтонацію, а й ефект дивності, що якнайкраще допомагає «усуненню» створеного нею світу.
Два поетичні світи Крістіни Россетті — світ «дорослої» і «дитячої» поезії — суттєво різняться і водночас зливаються та переходять один в один. «Дитяче» у неї — це спрощення образу основних першоелементів його предметно-матеріальної основи, яке не боїться ні наївності, ні повторів.
Її «дорослість», навпаки, — це чуттєва повнота образу, яка відтворюється у сприйнятті читача завдяки таким особливостям словесної, звукової та ритмічної композиції, як зорово-звукове нанизування, «називання», предметна деталь, компаративні тропи з багатогранною синестетичною фактурою.
Твори
Критика