Крістіна Россетті. Коли умру, мій любий
Коли умру, мій любий,
Не треба роз і сліз;
Хай не стоїть при узголов'ї
Скорботний кипарис;
Зелені, в росах, трави
Круг мене хай ростуть;
Якщо ти схочеш — згадуй,
А схочеш —то забудь.
Не бачитиму тіней,
не чутиму дощів,
I солов'їний не долине
До мене тужний спів —
I, мріючи крізь присмерк,
Що сон і сон несе,
Я, щасна, все згадаю,
Забуду щасно все.
Переклав Михайло Орест
Твори
Критика
