Ірен Роздобудько
- З чого усе почалося? Що стало для Вас вирішальним поштовхом?
- Я пишу з 6 років, тому питання початку переді мною не стояло: писала завжди. Але поштовх пам’ятаю: якось випадково забігла до бібліотеки, котра була в нашому дворі, побачила полиці з книжками і вирішила, що теж буду писати книжки.
- Яку книгу варто прочитати кожному, і чому?
- Ця книга «Біблія». Тому що в ній все вже написане – про світ, про стосунки між людьми, про всі істини, які варто пізнати за життя.
- Що для Вас є джерелом натхнення? Звідки його черпаєте?
- Черпаю з людей, яких бачу і яким хочу допомогти.
- Які асоціації викликає у Вас слово "щастя"? І що воно означає особисто для Вас?
- Зараз воно в мене асоціюється з назвою зруйнованого села на Донеччині і з тим часом, коли скінчиться війна. Тоді настане справжнє щастя – одне для всіх. Хоча це поняття індивідуальне. Часом дуже мізерне. Скажімо, я відчуваю себе щасливою, коли можу побути вдома і ні про що не думати, нікуди не спішити.
- Що Ви найбільше цінуєте в людях?
- Розум, почуття гумору, доброту, небайдужість.
- Хто є Вашим кумиром? І чому саме цією людиною захоплюєтеся?
- Я можу захоплюватись багатьма особистостями, але не вважаю їх кумирами. Адже кумир, як на мене, це той, кому поклоняєшся і кого наслідуєш, забуваючи про свою індивідуальність. А захоплення у мене викликають такі історичні персонажі, як Жанна д‘Арк. Колись я читала протоколи її допитів і вони мене вразили мудрістю і розумом. Ця юна дівчина просто заганяла в глухий кут купу поважних єпископів і їм нічого не залишалося, як приректи її до страти.
- Чи переживали період творчої кризи? Якщо так, то як Вам вдалося її подолати?
- Творчу кризу переживають ті, хто займається випадковою справою. Я можу відчувати лише втому.
- Якби Вам випав шанс наново прожити якийсь день із минулого, чи скористалися б Ви ним? Чому?
- Звісно! Хочу мати шанс знову опинитися на березі Адріатичного моря або в Єрусалимі. Але про шанси, які б змінили мою долю я ніколи не мріяла. Адже я завжди намагалася використовувати всі шанси, котрі мені випадали – і добрі, і не дуже. І не шкодую про це.
- Який із написаних Вами творів є улюбленим?
- Кожна нова написана книга здається мені «найулюбленішою». Тому зараз я чекаю на вихід нової книги – «Ґудзик. Десять років по тому» (це продовження книги «Ґудзик», написаної десять років тому) і вона поки що є для мене найцікавішою. Але це лише в той період, доки вона не дійшла до першого читача. Потім це минеться. І «найулюбленішою» буде… ще ненаписана книжка.
