Кінестезія

КІНЕСТЕЗІЯ (старогрец. kinesi i aisthesis “відчуття руху”)
Англ.: kinesthesia; нім.: Kinästhesie; ісп.: kinestesia; франц.: kinesthésie.

Кінестезія – це свідоме сприймання позиції і рухів свого тіла через відчуття
власних м’язів і внутрішнього чуття. Інтенсивність кінестезії залежить від спілкування між акторами й глядачами, тобто впливу на глядачів напруженого тіла актора або фізичного образу сцени. За теорією театральної антропології Барби (1995), на глядача фізично впливає доекспресивний стан тіла актора й вистави. Танець зазнає також цього впливу: “Тіло глядача реагує в плані кінестезії, частково переймаючи досвід танцівника” [Мартін (Martin, 1966 : 48; 1991 : 60)]. Джон Мартін називає терміном “метакінезис” кореляцію між “фізичним і психічним станами, які являють собою два аспекти однієї й тієї ж фундаментальної реальності” (Martin, 1991 : 29).
Кінестезія дає змогу оцінити пластичний рух завдяки “м’язовому відчуттю, що регулює численні силові та швидкісні нюанси рухів тіла відповідно до емоцій як збудників цих рухів, щоб надати людському організмові змогу стилізувати ці емоції й перетворити танець у повноцінне, передовсім людське мистецтво” [ЖакДалькроз
(JacquesDalcroze, 1919 : 141)].