Ярослав Шпорта. На камені ромашка не зросте

На камені ромашка не зросте,
Не зацвіте в мороз січневий рожа,
Лише зоря, холодна і погожа,
Шатро своє розкине золоте.

І хто загинув в битві вогневій,
Не прийде в дім, не скрикне рідна мати,
І тільки буде в спогадах вставати
Товариш, брат і воїн чесний мій.

Ну що ж, вставай, буди мене вночі,
Бо я живий і спогади приємлю,
Росту, живу і славлю труд, і землю,
І молодість, і журавлів ключі.

Пройдуть літа, зросту в роботі я,
Загояться старі на тілі рани,
І сивий камінь обеліском стане,
І люди збережуть твоє ім’я.

Біографія

Твори

Критика