Ярослав Шпорта. ​Олеся

Ярослав Шпорта. ​Олеся

Ми з тобою знайомі із школи –
І веселі, малі і смішні.
Я не думав, Олесю, ніколи,
Що прийдеться співати мені.

Про неволю твою, про розлуку,
Про далекі дороги війни.
Тільки знав, що потисну ще руку
Молоду, загорілу, міцну.

Знав, що стріну тебе, яснооку,
Що побачу тебе наяву,
Що як пісню, підіймеш високо
Свою славу живу, трудову.

І минулого згадка тривожна,
Як на тілі рубець, зажива,
І замовчати про тебе не можна,
Найдорожча моя, ланкова.

Може голос проб’ється луною
Без благань і журби, і жалю…
Де б не був я – ти знай, що я
Смуток і радість з тобою ділю.

Біографія

Твори

Критика


Читайте также