21.09.2024
eye 61

Вільям Ґолдінґ (William Golding)

Вільям Ґолдінґ

(1911–1993)

Ґолдінґа-письменника різні дослідники його творчості бачать по-різному: і як письменника-міфолога, і як письменника-екзистенціаліста, і як письменника-параболіста, автора філософської притчі. Його романи характеризуються і як притчі та параболи, і як філософсько-алегоричні романи, і як романи-попередження, і як соціально-філософські романи, і як антиутопії.

Ґолдінґ акцентує біологічну природу людини, що свідчить про спорідненість мотивів його творчості з модерністськими мотивами, з провідними філософськими теоріями XX століття про психологічну природу людських вчинків. Письменник бачить людину як істоту, яка одночасно має і неґативні, і позитивні якості; як істоту парадоксальну, в якій співіснують протилежні та непримиренні начала.

Таємниця і геній Ґолдінґа в тому, що він відкривається не з першого прочитання. Його проза — алегорична, містка — не піддається легкому витлумаченню. Письменник не договорював і саме недоговореність щоразу з успіхом робив частиною свого твору. У цьому певним елементом була їхня наступність, новизна та «інакшість», яка перетворювалася на чергову головоломку.

Вільям Ґолдінґ заохочував до розмаїття інтерпретацій своїх романів та повістей. Власне можливістю багатоголосся витлумачень він визначав цінність художнього твору; полісемантичність постає однією з ключових рис інтелектуальної прози автора.

Біографія

Твори

Критика

up