Іван Дніпровський

Іван Дніпровський намагався якомога глибше зазирнути в суть життєвих явищ, прагнув до всебічного розкриття соціальних протиріч і конфліктів, до художніх узагальнень.

Твори І. Дніпровського відзначалися актуальністю проблематики, яскраво вираженим мелодраматизмом, загостреною, часом незвичною формою драматичних картин і образів. Такі риси властиві всім п'єсам драматурга. Автор нерідко йшов, так би мовити, по живих слідах суспільних подій, писав про те, що кожному було знайоме і що хвилювало глядача. 

Відомо, що І. Дніпровський та М. Куліш були давніми товаришами. Обидва вчилися в Олешківській прогімназії, обидва підлітками поневірялися по чужих людях. Обидва друкуватися почали на фронті, під час Першої світової війни, а після переїзду до Харкова перебували в одних і тих же літературних організаціях («Гарт», «Вапліте», ВУСП). Можливо, І. Дніпровський і драматургією захопився не без впливу М. Куліша.

І. Дніпровський не раз говорив, що вважає себе, головним чином, прозаїком, а драматургія для нього — побічне діло. Але загальне визнання він отримав саме як драматург.

Біографія

Твори

• Моя муза
• Не на майдан, не на редут
• Одпливають мережані баржі

Критика

• Драма І. Дніпровського «Яблуневий полон» на тлі розвитку української драматургії 20-х років
• Контрасти «розсмиканої» доби («97» М. Куліша та «Любов і дим» І. Дніпровського)
• Літературно-критична діяльність І. Дніпровського на сторінках журналу «Червоний шлях» (1923-1936)