(1838-1918)
Художня спадщина Івана Нечуя-Левицького не втратила і не втрачає донині свого значення, життєствердного пафосу. Перед читачем проходять десятки персонажів із різних соціальних верств — кріпаки, робітники, дрібні урядовці, студенти, вчителі, священнослужителі, люмпен-пролетарі, — створюючи своєрідний багатошаровий образ України.
Видатний український прозаїк тяжів до усталених соціальних та психологічних типів, однак відтворював і «перехідні» риси, настрої доби. Вірний своєму кредо відображати цілісне життя людини з його як світлими, так і темними сторонами, Нечуй-Левицький не міг не вловити діалектику змін у тогочасному суспільстві та в людській психології в епоху історичної ломки феодального устрою. Уважний до соціальної конкретики, реалій народного життя, письменник аж ніяк не вбачав свого завдання лише в простому побутописанні, в художньому творі мають органічно поєднуватись точне відображення реального життя із «доброю чесною» авторською тенденцією, ідеєю. Письменникові вдалося створити соціальне і психологічно повнокровні образи сучасників, виразників перехідної історичної доби.
Стихія творення добра і стихія споживацького існування у Нечуя-Левицького не так полярно віддалені, як у творах Марка Вовчка чи Панаса Мирного; він прагнув по-своєму показати негативні наслідки тієї деформації ціннісного світу людини, яка часом відбувалася і незважаючи на соціальне походження — під тиском панівних уявлень, влади грошей.
Твори
- Афонський пройдисвіт
- Баба Параска та баба Палажка
- Біда бабі Палажці Солов'їсі
- Біда бабі Парасці Гришисі
- Бідний думкою багатіє
- Вітрогон
- В Карпатах
- Гастролі
- Два брати
- Дві милі
- Дрегочин та Остріг
- Дрібна рибка
- Жовті гуси
- Забудько
- Запорожці
- Кайдашева сім'я
- Кайдашева сім'я (скорочено)
- На гастролях в Микитянах
- Над Чорним морем
- Неоднаковими стежками
- Неслухняна жінка
- Не той став
- Ніч на Дніпрі
- Піддурив фершала-масажиста
- Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом
- Поміж ворогами
- Причепа
- Рибалка Панас Круть
- Семен Палій герой українського народа
- Сокільська гора
- Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря
- Українські гумористи та штукарі
- Хмари
- Хрестини
- Цап та баран
- Шевченкова могила
Критика
- Іван Нечуй-Левицький: корифей української прози та борець за мову
- Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і «формально-національний» напрям)
- Про гуманізм творчості І. Нечуя-Левицького
- Трактування питань національної історії та культури в романах: «Чорна рада» П. Куліша та «Хмари» І. Нечуя-Левицького
- Іван Нечуй-Левицький та Пантелеймон Куліш: до історії творчих взаємин
- Феномен міфу в творчій інтерпретації І.С. Нечуя-Левицького
- Текстотипи у забутій науково-популярній розвідці Івана Нечуя-Левицького
- «Та ніч, як Божий рай» (лінгвопоетика пейзажотворення у творі Івана Нечуя-Левицького «Ніч над Дніпром»)
- Іван Нечуй-Левицький і цензура: деякі аспекти взаємин
- Чи пам’ятають в Україні про гетьмана і козаків? (образи гетьмана та козаків у казці івана Нечуя-Левицького «Запорожці»)
- Роль І.С. Нечуя-Левицького у становленні синтаксичних норм української мови
