Іван Нечуй-Левицький: корифей української прози та борець за мову

Поділитися:

Оновлено: 11.03.2025

Іван Нечуй-Левицький – не просто відомий український письменник, а справжній титан слова, який заклав фундамент для розвитку української літератури. Його творчість – це відображення душі українського народу, його побуту, традицій та боротьби за національну ідентичність. Він був не лише талановитим письменником, але й палким патріотом, який у важкі часи русифікації відстоював право українців на власну мову та культуру. Його внесок у розвиток української мови та літератури важко переоцінити, адже саме його твори стали взірцем для багатьох поколінь українських письменників.

Цікаві факти з життя Івана Нечуя-Левицького

Дитинство в родині священника. Іван Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838 року в містечку Стеблів (тепер Черкащина) у сім’ї священника. Від батька, який був суворим проповідником, успадкував ораторський хист, а від матері — вразливість і емоційність.
Рання втрата матері. Мати письменника померла, коли йому було лише 13 років. Вона двічі народжувала двійню, що значно підірвало її здоров’я.
Початок освіти. Початкову освіту Іван отримав у школі, яку заснував його батько для сільських дітей. Але школа проіснувала недовго — її закрили за наказом панського управителя, пояснюючи це тим, що не буде кому працювати на полі, якщо всі мужики стануть грамотними.
Відмова від духовної кар'єри. У 1865 році Левицький завершив навчання в Київській духовній академії, отримавши диплом магістра. Однак відмовився від духовної кар’єри й обрав учителювання.
Учителювання. Викладав у Полтаві, на території сучасної Польщі, а з 1873 року — у Кишиневі. Письменник мав значний вплив на своїх учнів і наголошував на важливості пам’ятати історію свого народу.
Відставка та повне занурення в літературу. У 1885 році, після двадцяти років викладацької діяльності, Нечуй-Левицький пішов у відставку та переїхав до Києва. Там повністю присвятив себе літературній праці.
Дебютні твори. Його першими літературними спробами стали «Жизнь пропив, долю проспав» та «Наймит Яріш Джеря».
Найвідоміші твори. До найпопулярніших творів письменника належать: «Дві московки», «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Хмари», «Старосвітські батюшки та матушки», «Шевченкова могила».
Таємниця псевдоніма. Використовував різні псевдоніми, зокрема Іван Нечуй, І. Баштовий, Г. Гетьманець, О. Криницький. Найвідоміший — «Нечуй», узятий на честь козацького полковника, героя "Думи про Нечуя".
Переклад Біблії українською. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм він здійснив перший повний україномовний переклад Біблії.
Лінгвістичні здібності. Самостійно вивчив німецьку та французьку мови, а також опанував латину, грецьку та церковнослов’янську.
Просвітництво. Іван Нечуй-Левицький ініціював видання брошур, які пояснювали історію України простим читачам.
Літературна спадщина. За півстоліття творчості Іван Нечуй-Левицький написав понад 50 творів: оповідання, повісті, драми, історичні нариси, літературознавчі статті та театральні рецензії.
Самотнє життя. Ніколи не був одружений, жив дуже скромно і всі свої гроші витрачав на книги. В кінці життя його велика бібліотека виявилася нікому не потрібною.
Дивакуваті звички. Іван Семенович завжди ходив із парасолькою та суворо дотримувався розпорядку дня. Мав звичку гуляти Києвом одним і тим самим маршрутом у визначений час.
Суворий розпорядок дня. Лягав спати рівно о 22:00, навіть покинув власний ювілей, не дослухавши вітальні промови.
Тверезість. Іван Нечуй-Левицький зовсім не вживав спиртного. Дуже не любив суперечок: хворів по два тижні, після того як доводилося з кимось посваритися.
Останні дні у забутті. Останні дні життя він провів у шпиталі для самотніх людей, без друзів та рідних. Помер видатний українець 2 квітня 1918 року. Був похований на Байковому кладовищі.
Вшанування пам'яті. На честь відомого письменника у 1993 році була заснована Літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького.

І. Нечуй-Левицький

Іван Нечуй-Левицький – це не просто ім'я в історії української літератури, а символ незламності духу, відданості своїй справі та любові до рідної землі. Його творчість – це скарбниця української культури, яка й донині надихає та збагачує нас. Він першим розширив межі української літератури до світового рівня, саме йому ми завдячуємо формуванням сучасної української літературної мови. Його твори – це відображення життя українського народу, його мрій, прагнень та боротьби за краще майбутнє.

Біографія

Твори